Вибори директора
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького Національної
академії наук України

Про розмір оплати за надання платних послуг Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України
(Наказ № 23 від 29.02.2024 р.)



Правила прийому на навчання
до аспірантури та докторантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України
в 2023 році

Акуленко В І.
Науково-публіцистичні етюди до портрета професора Володимира Денисова венциклопедичному інтер’єрі до 70-річчя Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
(1949–2019)

Євроатлантичний вектор України: національна доповідь./ ред.кол. С.І. Пирожков,І.О.Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Національна академія наук України,2019. 328 с.

Правова позиція щодо статусу Автономної Республіки Крим

Рецензія на Енциклопедію міжнародного права (Том 1)


Бібліометричний профіль інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
Google Scholar






Новини

09 січня 2024 року відбулося перше у 2024 році засідання
Вченої ради Інституту держави і права імені В.М. Корецького

Основним питанням порядку денного було затвердження звіту про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту у 2023 році. З доповідями про основні положення Звіту (який буде розміщено на сайті Інституту) виступили в.о. вченого секретаря Інституту, д.ю.н., професор А.Р. Крусян та директор Інституту, академік НАПрНУ О.В. Скрипнюк. Зокрема, були підведені підсумки про основні здобутки і досягнення Інституту у 2023 році, наголошено на успіхах та напрацюваннях, які відображені в численних наукових публікаціях, монографічних та науково-експертних роботах, а також апробовані на багатьох наукових конференціях, круглих столах, полілогах, інших наукових форумах та впровадженні в практику. В обговоренні Звіту взяли участь  Ю.С. Шемшученко – академік НАН України, Почесний директор Інституту, радник при Президії НАН України; В.П. Нагребельний – член-кореспондент НАПрН України, к.ю.н., заступник директора з наукової роботи Інституту; Н.М. Пархоменко – член-кореспондент НАН України, д.ю.н., зав. відділу Інституту; Н.К. Ісаєва – к.ю.н., голова Первинної профспілкової організації Інституту; В.І. Олещенко – в.о. завідувача відділу Інституту, старший науковий співробітник Інституту та ін. Вчена рала одноголосно схвалила Звіт про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту у 2023 році.  

Крім того, на засіданні були визначені основні напрямки подальшого удосконалення діяльності Інституту у 2024 році та важливі аспекти щодо підвищення ефективності його роботи, оптимізації науково-організаційних процесів, підкреслені важливість розвитку міжнародного партнерства, розширення науково-дослідної бази та подальшого впровадження інноваційних технологій у процеси наукових досліджень. У підсумку засідання Вченої ради зазначено, що минулий рік був важливим етапом у розвитку Інституту, але перед Інститутом стоять нові завдання, перш за все, зумовлені війною, яка, безумовно, вплинула на українську науку та поставила на порядок денний питання, пов’язанні з воєнним станом та проблемами повоєнної відбудови України. Адже наука має бути орієнтована на практику, яка є споживачем її результатів та критерієм істинності наукових досягнень. Провідний центр української юридичної науки – Інститут держави і права імені В.М. Корецького – традиційно досліджує та ефективно вирішує ті правові питання, які є на часі та відображають суспільні потреби, з метою утвердження та сталого розвитку України як демократичної, правової держави, повноправного члена європейського співтовариства.


13 грудня 2023 в Укрінформі (Київ) відбувся науковий брифінг,
присвячений 75-річчю з Дня прийняття Загальної декларації прав людини.

Тема брифінгу «Формула миру. Право людини на мир».

Співорганізаторами заходу стали Національна академія наук України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України та Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.

Захід об’єднав науковців, політиків, громадянських діячів, освітян, представників ЗМІ. Брифінг продемонстрував нові форми обговорення, спілкування з найважливіших проблем сьогодення.

Відкрив брифінг директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, віцепрезидент Національної академії правових наук України, академік НАПрН України О.В. Скрипнюк. У своєї промові О.В. Скрипнюк привітав учасників заходу та наголосив, що прийняття Загальної декларації прав людини стало без перебільшення визначною подією в розвитку цивілізації. Уперше права людини були визнані найголовнішою цінністю людства, поважати та підтримувати які повинні всі держави світу. При цьому було зазначено, що захист прав і свобод людини в Україні є нагальною проблемою, викликаною війною — це по-перше. А по-друге, існують вимоги і завдання вдосконалення механізму забезпечення прав людини і громадянина при можливому їх обмеженні в умовах воєнного стану. О.В. Скрипнюк виразив сподівання, що спільна робота учасників брифінгу приведе до розв’язання хоча б частини існуючих проблем у галузі реалізації та захисту прав людини й розробки практичних рекомендацій та побажав досягнення плідних результатів.

Брифінг відбувався за трьома основними тематичними напрямками.

Перший – «Реалізація Загальної декларації прав людини в Україні: теорія і практика», спікери: Олександр Скрипнюк – директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, віцепрезидент Національної академії правових наук України, академік НАПрН України; Дмитро Олексієнко – віцепрезидент ICC Ukraine; Анжеліка Крусян – д.ю.н., професор, вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

Другий – «Право людини на мир: правові механізми забезпечення та захисту», спікери: Наталія Оніщенко – академік НАПрН України, заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Сергій Висоцький – народний депутат України VIII скликання; Володимир Багрій – експерт з правових питань Національної освітньої платформи «Всеосвіта».

Третій – «Право людини на охорону здоров’я та право людини на мир: точки дотику», спікери: Ірина Сенюта – професор, завідувач кафедри медичного права ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Христина Терешко – доцент, доцент кафедри медичного права ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Марина Саєнко – керуюча партнерка АО «Закон Перемоги», членкиня Національної асоціації медіаторів України.

Модератор брифінгу: Олександр Батанов – д.ю.н., професор, провідний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України.



1 грудня 2023 року відбувся VІ Київський полілог на тему: «Правосуддя в Україні під час війни: проблеми розгляду корупційних та воєнних злочинів», організаторами якого виступили Інститут держави та права імені В. М Корецького НАН України, Програма підтримки ОБСЄ для України, Верховний Суд та Вищий антикорупційний суд. 

Відкрила засідання Кваша Оксана, член Вищої ради правосуддя, д.ю.н., професор, яка наголосила на тому, що Київський полілог відбувається уже вшосте і фундатором його у 2017 році виступив саме Інститут держави та права імені В. М. Корецького НАН України. Щорічно полілог присвячувався найбільш актуальним проблемам кримінальної юстиції: охороні національної безпеки України, забезпеченню прав і свобод людини в умовах судово-правової трансформації в Україні, модернізації системи  протидії злочинності в Україні, протидії корупції тощо.

З вітальним словом до учасників полілогу звернулися Скрипнюк Олександр, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віце-президент НАПрН України, академік НАПрН України, Пешко Марцел, спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, Марчук Олександр, Голова ККС ВС, Михайленко Віра, голова ВАКС, к.ю.н. 

Скрипнюк Олександр, зокрема, підкреслив, що VI полілог – це захід, який перевірений часом, та має свої напрацювання й досвід. Також він зазначив, що війна внесла корективи в тематику наукових досліджень, які узгоджуються, зокрема, з Міністерством оборони України, а сама наука перепрофільовується у вироблення доктринальних рекомендацій воєнного часу. Проблема правосуддя, як зазначив доповідач, є актуальна для нашої країни, а полілог надасть змогу виробити практичні кроки стосовно тих питань, які будуть підніматися спікерами та обговорюватися в дискусіях.

В роботі полілогу взяли участь судді Верховного Суду, ВАКС, Апеляційної палати ВАКС, апеляційних судів загальної юрисдикції, працівники правоохоронних органів, адвокати, а також науковці закладів освіти та центрів підготовки Києва, Львова, Одеси, Івано-Франківська, Чернігова, Запоріжжя, Вінниці, Луцька, Чернівців, Ужгорода.

Під час полілогу відбулося три тематичні дискусії. Перша з них була присвячена світоглядним засадам протидії воєнним та корупційним злочинам в умовах війни (модератор – Гацелюк Віталій, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, к.ю.н., старший дослідник). Спікерами в цій дискусії виступили Фріс Павло, професор кафедри політики у сфері боротьби зі злочинністю та кримінального права юридичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, д.ю.н., професор, член-кореспондент НАПрН України, який зупинився на кримінально-правовій ідеології осіб, які вчинили воєнні злочини, Марчук Олександр, Голова ККС ВС, який висвітлив проблему функціонування системи кримінальної юстиції під час війни, Михайленко Віра, Голова ВАКС, к.ю.н., яка акцентувала увагу на суспільному інтересі в угодах про визнання винуватості, Мовчан Роман, професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса, д.ю.н., професор, який охарактеризував правотворчі та правозастосовні проблеми воєнних новел КК України, Водянніков Олександр, LLM, менеджер проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України, к.ю.н., який розповів про проблематику притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти миру, а також Броневицька Оксана, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ, к.ю.н., доцент, яка зупинилася на гендерно зумовленому та сексуальному насильстві в умовах збройного конфлікту.

Учасники другої тематичної дискусії, модератором якої виступила Катерина Широка, суддя ВАКС, PhD, зосереджували свою увагу на проблемі протидії корупційним кримінальним правопорушенням в умовах війни, а саме на практиці ККС ВС щодо оцінки провокації неправомірної вигоди (Антонюк Наталія, заступник Голови ККС ВС, к.ю.н., доцент), на деяких аспектах допустимості доказів у практиці ККС ВС (Бущенко  Аркадій, суддя ККС ВС), на розвитку інституту викривачів (Кравчук Олексій, суддя ВАКС, д.ю.н., професор), на окремому засудженні пособників-організаторів-виконавців у складних, багатошарових корупційних схемах (Танасевич Олена, суддя ВАКС, к.ю.н.), на кримінально-правовій оцінці незаконного збагачення у взяємозв’язку із практикою у справах про «цивільну конфіскацію» та про «санкції» (Панаїд Ігор, суддя Апеляційної палати ВАКС), на тенденціях розвитку кримінального законодавства України у сфері протидії корупції (Марін Олександр, завідувач науково-дослідної лабораторії Львівського державного університету внутрішніх справ, к.ю.н., доцент), на визначенні ролі особи як викривача чи провокаторна у справах про одержання неправомірної вигоди (Олексій Горох, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА, д.ю.н., доцент).

У межах третьої тематичної дискусії висвітлювалися питання міжнародних стандартів, реалій судової практики та перспективах реалізації кримінальної відповідальності воєнних злочинців. Модератором цієї дискусії була Кваша Оксана, член Вищої ради правосуддя, д.ю.н., професор. Учасники дискусії підіймали такі важливі питання, як реалізація кримінальної відповідальності за воєнні злочини (Черняк Андрій, ректор Національної академії Служби безпеки України, д.ю.н., професор), особливості здійснення кримінального провадження щодо воєнних злочинів in absentia (Мазур Микола, суддя ККС ВС, к.ю.н., доцент), особливості кримінально-правової кваліфікації за ст. 438 КК України (Ковтунович Микола, суддя ККС ВС), окремі результати моніторингового аналізу остаточних судових рішень у кримінальних провадженнях за ст. 438 «Порушення законів та звичаїв війни» КК України (Загиней-Заболотенко Зоя, в.о. завідувача відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, д.ю.н., професор), проблемні аспекти кримінального провадження у разі зміни складу суду та їх подолання (Дубас Віталій, суддя ВАКС), проблеми кваліфікації екоциду та інших злочинів проти довкілля як наслідок прогалин у кримінальному законодавстві України (Берднік Інна, консультант аналітичного відділу підготовки прокурорів Тренінгового центру прокурорів України, д.ю.н., професор). 

Загиней-Заболотенко Зоя, в.о. завідувача відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, д.ю.н., професор, відзначила, що загалом моніторинг судових рішень допомагає відстежити, як розвивається судова практика, якою є якість судових рішень. Спікерка відзначила позитивну динаміку якості судових рішень. Цьому, на її думку, значно посприяло навчання українських суддів, зокрема, у сфері міжнародного гуманітарного права. Щодо ухвалення вироків за ст. 438 КК України Зоя Загиней-Заболотенко акцентувала, зокрема, на важливості врахування судами під час призначення покарання за цією статтею та доведення органами досудового розслідування такої ознаки кримінальних правопорушень, як повторність, а також на неповному використанні на сьогодні всього арсеналу кримінально-правових засобів реагування на порушення законів та звичаїв війни. Йдеться про застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.

Під час тематичних дискусій тривали дискусії з приводу вирішення проблем, які піднімалися спікерами.

Детальніше – за посиланням: https://is.gd/zid9tJ.

Відео полілогу тут: https://www.youtube.com/@OSCEProjectsInUkraine.

Фото, використані в цій публікації, надано відділом комунікацій ККС ВС.

За результатами VІ Київського полілогу планується видати збірник тез доповідей. Організаційний комітет конференції залишає за собою право відхилити тези доповіді, що не відповідають тематиці та напрямам роботи заходу, не мають наукової і практичної цінності, а також не відповідають вимогам до оформлення та подання, наведеним нижче.

Вимоги до оформлення

  1. Матеріали подаються українською мовою.
  2. Обсяг до 5 сторінок (включно) зі списком використаних джерел.
  3. Матеріали мають бути підготовлені за допомогою редактора Microsoft Word. Аркуш формату – А4. Поля – 20 мм з усіх боків. Шрифт – Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,5.
  4. Загальна схема побудови тез:
    – у правому верхньому кутку (без скорочень): прізвище та ініціали автора – напівжирним шрифтом; науковий ступінь, вчене звання, посада, установа, навчальний заклад, місто – курсивом;
    – назва тез – великими літерами, напівжирним шрифтом по центру.
  5. У тексті посилання позначаються у квадратних дужках із вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номер сторінки (сторінок), наприклад: [1, с. 17].
  6. Список використаних джерел (без повторів) оформлюється в кінці тексту під назвою «Список використаних джерел:» відповідно до чинних стандартів бібліографічного опису, виділяється напівжирним шрифтом і розміщується по центру.
  7. Подання тез доповідей:

Тези доповідей слід надсилати до 20 грудня 2023 року на електронну адресу vizavi.zoya@gmail.com

Тези доповідей вважаються прийнятими за умови отримання заявником повідомлення про включення запропонованої доповіді до збірника тез конференції.



Вийшло з друку нове наукове видання Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України «Захисти прав, свобод і законних інтересів людини, громадянина та держави в умовах збройної агресії проти України».

В ньому вміщені матеріали з актуальних теоретичних та практичних проблем розвитку українського суспільства, держави та права в умовах збройної агресії Росії, історичних та міжнародно-правових аспектів забезпечення національної безпеки, розвитку кримінального законодавства в умовах протидії військовій агресії.



В «Парламентському видавництві» вийшла нова колективна монографія «Правотворення і правотворчість в умовах воєнного стану та миробудівництва. До 75-річчя Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України». Авторами видання є провідні вчені Інституту, народні депутати, представники Фонду інституційного розвитку української науки.

У монографії досліджується проблемні питання розвитку правотворчості в умовах воєнного стану та повоєнний період. Окремий вектор присвячено основним засадам і напрямам розвитку правотворчості та удосконалення законодавства в умовах воєнного стану. Також увага приділена функціональним характеристикам правового розвитку в умовах війни. Акцентовано на ролі правових процесів миро будівництва у контексті європейської інтеграції України.






23 – 24 листопада 2023 року в місті Кракові (Республіка Польща) відбулася міжнародна конференція «Центральна та Південно-Східна Європа як простір
суперництва великих держав: історія і сучасність».

конференція «Центральна та Південно-Східна Європа як простір суперництва великих держав: історія і сучасність»Співорганізаторами наукового заходу виступили всесвітньо відомі краківські науково-освітні заклади – Польська академія наук і мистецтв та Ягеллонський університет. Робочими мовами конференції були польська та англійська. Захід було проведено у змішаному форматі – офлайн в м. Краків та онлайн.

У конференції взяли участь фахівці з Польщі, США, Чехії, Словаччини, України, Болгарії, Румунії, Хорватії, Північної Македонії. Були розглянуті наступні проблеми: геополітичних трансформацій, що відбувалися на європейському просторі в кінці ХХ – на початку ХХІ століть; причини і соціально-політичні наслідки світових воєн та воєнних конфліктів на Балканах; російсько-українська війна та її вплив на життєдіяльність об’єднаної Європи; складнощі й можливості двосторонніх та багатосторонніх відносин між європейськими країнами; подальші перспективи політичного і соціокультурного розвитку країн і народів Центральної і Південно-Східної Європи.

Україну на конференції представляли доктор історичних наук, професор Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет імені Івана Франка); доктор історичних наук, професор Алла Киридон (Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», м. Київ); доктор історичних наук, професор Сергій Троян (Національний авіаційний університет, м. Київ). 

Від Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України учасниками конференції виступили доктор політичних наук, професор, закордонний член Польської академії наук і мистецтв Володимир Горбатенко і доктор політичних наук Оксана Кукуруз.

Володимир Горбатенко виступив із доповіддю «Europejski wybór Ukrainy w kontekście wojny rosyjsko-ukraińskiej» («Європейський вибір України в контексті російсько-української війни»), в якій розглянув три проблеми, важливі для процесу європейської інтеграції України: активізації процесу формування національної ідентичності та її сполучення з європейською ідентичністю; утвердження суб’єктності України у євроінтеграційному процесі як стимулу до внутрішнього реформування; налагодження практичного, стратегічно визначеного зворотного зв’язку з керівництвом та країнами Європейського Союзу.

Оксана Кукуруз виступила з доповіддю «Ukraińsko-polska interakcja jako gwarancja bezpieczeństwa, stabilności i rozwoju Unii Europejskiej» (Українсько-польська взаємодія як гарантія безпеки, стабільності та розвитку Європейського Союзу), в якій охарактеризувала офіційний і неофіційний рівні українсько-польської співпраці. Акцентувала увагу на трьох причинах тісної взаємодії між українцями та поляками від початку широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну, зокрема таких: 1) війна в Україні становить пряму загрозу безпеці та стабільності в Польщі; 2) масовий міграційний потік означає можливу дестабілізацію не лише в Польщі, а й на території Європейського Союзу; 3) боротьба за такі демократичні цінності, як свобода, незалежність і справедливість, є діями зрозумілими і близькими полякам, адже їм часто доводилося їх захищати, тому опір українського народу окупантові викликав загальну підтримку в Польщі.


ПАМ’ЯТІ ЛЕОНІДА ВАСИЛЬОВИЧА ПІДПАЛОВА

14 листопада 2023 року, на 84 році життя назавжди відійшов у засвіти видатний український Державник, Юрист, Патріот України, щирий шанувальник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Леонід Васильович Підпалов.

Народився Леонід Васильович 24 січня 1940 року в м.Дніпропетровську. 

Після закінчення у 1957 році середньої школи - фрезерувальник на заводі, який нині відомий як «Південмаш», з 1959 року – чотири роки військової служби на Чорноморському та на Тихоокеанському флотах.

Вищу освіту здобув на юридичному факультеті тепер Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив з відзнакою у 1967 році. Працював стажистом, помічником прокурора в районах Київської області, прокурором у обласній прокуратурі та в Генеральній прокуратурі, здійснював нагляд за місцями позбавлення волі. Утверджуючи справедливість та законність, домігся перегляду ухвалених вироків та виправдання чотирьох засуджених людей.

У 1978 році був запрошений для роботи у апараті  Верховної Ради, працював старшим консультантом, заступником завідувача юридичної служби, з 1992 року – заступник керівника юридичної служби і невдовзі – заступник Глави Адміністрації Президента України з правових питань. 

Усе своє життя Леонід Васильович віддав служінню Українському народові, утвердженню України, як правової держави, як гідного суб’єкта міжнародного співтовариства, забезпеченню прав і свобод людини, був активним учасником усіх основних подій державотворення після здобуття Україною незалежності – розроблення Конституції України, змін до неї, більшості з найважливіших законів, указів та інших актів, формування та забезпечення належного функціонування державної влади, місцевого самоврядування, системи судів та правоохоронних органів. 

У своїй діяльності, забезпечуючи належну наукову обґрунтованість відповідних рішень, Леонід Васильович завжди залучав до їх підготовки Інститут держави і права імені В.М.Корецького, інші наукові установи НАН України, Національної академії правових наук України, до забезпечення створення якої він доклав чимало зусиль.

Після завершення у 2005 році державної служби Леонід Васильович продовжував активно займатися різноманітною діяльністю як високопрофесійний, авторитетний правознавець, брав активну участь у конституційних процесах, розробленні разом з представниками Інституту численних законопроектів, зокрема «Про Національну академію наук України», «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», з питань адміністративно-територіального устрою, функціонування виконавчої влади, місцевого самоврядування, у підготовці аналітичних матеріалів, експертних висновків з різних, найбільш проблемних питань права, державотворення. Професійною роботою він невтомно займався до останніх днів свого земного буття. 

Для усіх колег, друзів Леонід Васильович завжди був зразком служіння Народу, Державі, високого професіоналізму, глибокого розуміння життя, суспільних процесів, сутності, ролі та можливостей права в регулюванні відносин, відповідального ставлення до справи, до виконання покладених обов’язків, принциповості, послідовності у своїх думках та діях, скромності, людяності.

Саме таким він і залишиться назавжди в пам’яті усіх, хто його знав, хто працював з ним.

Висловлюємо щире співчуття дружині, доньці, онучкам, усій родині Леоніда Васильовича, близьким, колегам.



30 вересня 2023 р. директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віцепрезидента Національної академії правових наук України, академіка НАПрН України Олександра Скрипнюка нагороджено медаллю «За активну міжнародну діяльність».



23 вересня 2023 р. директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віцепрезидент Національної академії правових наук України, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк взяв участь у відкритті міжнародного наукового форуму «Актуальні питання підготовки дисертацій в умовах воєнного стану». Предметом обговорення стали європейські та міжнародні стандарти здобуття наукового ступеня доктора філософії і доктора наук та досвід України. На форумі були присутні понад 100 науковців із наукових інститутів та 43-х закладів вищої освіти з усіх регіонів України, а також Польщі, Чехії, Молдови, Словаччини.



Всеукраїнська науково-практична конференція
«Захист соціально вразливих груп: міжнародний та національний виміри»

19 жовтня 2023 року Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України та ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» провели онлайн Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Захист соціально вразливих груп: міжнародний та національний виміри». Відеозапис конференції доступний на YouTube-каналі «Інкубатор демократичних ініціатив» за посиланням: https://youtu.be/d9NA1snM7j0 Запрошуємо вас переглянути запис. 

З вітальними словами під час Конференції виступили:

  • Боярський Назарій Федорович, правозахисник та експерт у сфері освіти з прав людини, член тренерського пулу Ради Європи, незалежний експерт Східноєвропейської мережі громадянської освіти, куратор курсу підвищення кваліфікації для правників «Сила права: захист соціально вразливих груп населення».
  • Оніщенко Наталія Миколаївна, заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України. 


Під час Конференції свої наукові напрацювання презентували:

  • Оніщенко Наталія Миколаївна, заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України

    «Протидія дискримінації суб’єктів з вразливих соціальних груп в реаліях воєнного стану»
  • Гловюк Ірина Василівна, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, адвокат, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ

    «Обмежувальні заходи за КК України та кримінальне провадження на підставі угоди про примирення: чи дотримуються інтереси потерпілих?»
  • Епель Оксана Володимирівна, доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду

    «Поняття та ознаки соціальної роботи в Україні та інших державах. Порівняльний аспект»
  • Сілантьєва Інна Василівна, член Секретаріату Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підкомітету  у справах сім’ї та дітей, президентка Асоціації соціального розвитку через право

    «Особливості реалізації системи соціального захисту населення у країнах зарубіжжя»
  • Малюга Олеся Юріївна, доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри трудового права та права соціального забезпечення Інституту права Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка

    «Соціальна підтримка громадян в умовах воєнного стану в Україні»
  • Макеєва Олена Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Національного авіаційного університету

    «Соціальні права і соціальна держава: співвідношення та взаємозв’язок»
  • Андрусяк Ірина Павлівна, кандидат юридичних наук, доцент Інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»

    «Жінки в суспільстві: зростаюча вразливість і шляхи подолання»
  • Голуб Олександра Анатоліївна, консультантка голови підкомітету Верховної Ради з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики

    «Участь вразливих груп населення в суспільно-політичних процесах в умовах післявоєнного відновлення України»
  • Політова Анна Сергіївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права Маріупольського державного університету

    «Каліцтво статевих органів як прояв гендерно зумовленого насильства»
  • Сунєгін Сергій Олександрович, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України

    «До питання про імплементацію міжнародних стандартів гендерної рівності у національну правову систему України: соціонормативний контекст»
  • Проценко Ірина Миколаївна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави та права імені В.М. Корецького

    «Особливості виплати пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном»
  • Павко Яна Анатоліївна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України

    «Особливості міжнародно-правового захисту дітей під час російсько-української війни»
  • Палій Наталія Олегівна, аспірантка відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

    «Підходи до визначення вразливих груп»
  • Гараєва Зохра Ельбрусівна, аспірантка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України

    «Протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп (з ВІЛ-позитивним статусом)»
  • Южека Роман Сергійович, аспірант 4-го року навчання навчальної групи АС-941 кафедри кримінально-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та інноваційної освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, член Громадської організації «Спілка освітян України»

    «Порушення конституційного права на працю як прояв дискримінації прав людини і громадянина за віковою ознакою»
  • Довбиш Іванна Олегівна, студентка НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

    «Вплив процесу євроінтеграції на реалізацію права на освіту в Україні»
  • Філонова Анастасія Олександрівна, студентка 3 курсу Запорізького національного університету

    «Трудове право та соціальний захист безробітних у Нідерландах»



Учасниками конференції були виокремлені, зокрема з урахуванням означених точкових вимірів досліджень протидії дискримінації представників з вразливих соціальних груп, ґендерно зумовленої тематики, окреслення завдань науки та наукового опрацювання цих важливих в реаліях повномасштабного вторгнення рф в Україну проблематик (даний перелік є орієнтовним та невичерпним): 

  • щодо категорійно-поняттійного апарату: розробка категорій «ґендерні правовідносини», «ґендерні права», «ґендерне право», «ґендерно зумовлене насильство», «домашнє насильство», «розвиток ґендерної перспективи»;
  • удосконалити класифікацію соціально вразливих груп (ті, що існували до повномасштабного вторгнення РФ в Україну і ті, що виникли у зв'язку із ним);
  • в рамках правової аналітики дослідити соціально вразливі групи в умовах воєнного стану;
  • приділити увагу формам ґендерно зумовленого насильства на сучасному етапі;
  • продискутувати поняття ҐЗН крізь національний контекст (досвід України та Ізраїлю);
  • запропонувати відповідні зміни щодо підвищення ефективності та якості ґендерного законодавства;
  • підвищити соціальну значущість, рівень підготовки та освіти соціальних працівників, що працюють з жертвами сексуального насильства.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Захист соціально вразливих груп: міжнародний та національний виміри» організована в межах проєкту «Сила права: вирішення правових проблем соціально вразливих груп», що реалізується ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги та Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Активність є складовою проєкту «Сприяння соціальній згуртованості в Україні / Пункт 7» за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI).



25 серпня 2023 року Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України спільно з Національною академією наук України, Національною академію правових наук України та Фондом інституційного розвитку української науки провів Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Українська держава і право в умовах війни», яка відбулась в Украї́нському націона́льному інформаці́йному аге́нтстві «Укрінфо́рм». У конференції взяли участь науковці, представники органів державної влади, міжнародних організацій та громадянського суспільства.

Відкрив конференцію віцепрезидент Національної академії правових наук України, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України Олександр СКРИПНЮК.

З вітальним словом виступив віцепрезидент Національної академії наук України, академік НАН України Сергій ПИРОЖКОВ та голова Верховного Суду, кандидат юридичних наук Станіслав КРАВЧЕНКО.

Модератор заходу – Сергій Висоцький, народний депутат України VІІІ скликання, надав слово для доповіді «Українська держава, право та юридична наука в умовах війни» Олександру СКРИПНЮК.

Також із доповідями виступили: голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло СМОКОВИЧ, доктор юридичних наук, професор; народні депутати України Ярослав ЮРЧИШИН та Микола ВЕЛИЧКОВИЧ; почесний директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, радник Президії НАН України, академік НАН України Юрій ШЕМШУЧЕНКО; суддя Конституційного Суду України Олександр ПЕТРИШИН, академік Національної академії правових наук України; заступник директора Інституту, академік-секретар відділення теорії та історії держави і права Національної академії правових наук України Наталія ОНІЩЕНКО, академік Національної академії правових наук України; керівник управління з питань помилування Офісу Президента України Дмитро ЖУРАВЛЬОВ, доктор юридичних наук, професор; вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Оксана КВАША, доктор юридичних наук, професор; завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М Корецького НАН України Наталія ПАРХОМЕНКО, член-кореспондент НАН України; професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег МАРЦЕЛЯК, доктор юридичних наук, професор; заступник голови ЦВК України (2007-2018 роки) Андрій МАГЕРА; заступник виконавчого директора Фонду інституційного розвитку української науки Анна ІСЛАМОВА; виконавчий директор Фонду інституційного розвитку української науки Микола МАРЧЕНКО, кандидат юридичних наук та ін.



В дискусії взяли участь ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій ЧЕРНЯК, доктор юридичних наук, професор; доктор юридичних наук проректор з наукової роботи Національної академії Служби безпеки України Юліана НАЙДЬОН.



Віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк підвив підсумки наукової дискусії, виокремивши найголовніші тези та ідеї доповідачів, які здатні посилити роль правової науки у наближенні перемоги нашої держави у війні з російською воєнною агресією.


Пам’ятаємо та шануємо героя…

Указом  Президента  України №470/2023 від 4 серпня 2023 року «Про відзначення державними нагородами України» (https://www.president.gov.ua/documents/4702023-47693), за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку ПОЛІВОДСЬКОГО Олександра Анатолійовича (посмертно) — молодшого сержанта нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.




Шановні дійсні члени (академіки) і члени-кореспонденти
Національної академії правових Наук України, які працюють в нашому Інституті

Щиро вітаю вас із 30-річчям заснування Національної академії правових наук України.

Наші співробітники і представники дирекції, – Б.М.Бабій, В.І.Семчик, Ю.С.Цвєтков, Ю.С. Шемшученко – виступили співзасновниками Академії і активно працювали над її розвитком, посідаючи відповідальні посади та керуючи її відділеннями. У складі Академії нині самовіддано працює шість академіків і дев'ять членів-кореспондентів.

За третину століття наші співробітники, члени Академії внесли значний вклад у становлення національної правової системи та української держави. І сьогодні в умовах повномасштабної війни російської федерації проти України ми, як вчені і патріоти, не залишились осторонь тих викликів, які постали перед нашою державою. Наші академіки і члени-кореспонденти працюють на інтелектуальному фронті – зосереджені на вирішенні нагальних проблем, пов'язаних із забезпеченням перемоги над ворогом та післявоєнного відродження України. 

Бажаю усім вам міцного здоров'я, миру, наснаги, родинного добробуту, благополуччя, успіхів та плідної праці на благо України.

Віцепрезидент Національної академії
правових наук України,
директор Інституту держави і права
імені В.М. Корецького НАН України,
академік НАПрН України
О.В. Скрипнюк



Міжнародна наукова конференція
«Юридична наука в умовах протидії іноземній
військовій агресії: історія та сучасність»

Програма Міжнародної наукової конференції Юридична наука в умовах протидії іноземній військовій агресії - історія та сучасність.

30 червня 2023 року в режимі онлайн відбулася Міжнародна наукова конференція«Юридична наука в умовах протидії іноземній військовій агресії: історія та сучасність».Організаторами конференції виступили Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, Міжнародна асоціація істориків права (МАІП) та Комісія історії українського права при Президії НАН України.

Конференція була організована в рамках НДР Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України «Історичний досвід розвитку академічних юридичних досліджень в умовах протидії іноземній військовій агресії та сучасність».

Очолив оргкомітет конференції президент МАІП, провідний науковий співробітник ДНДІ МВС України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України О. Н. Ярмиш. Заступниками голови оргкомітету були перший віцепрезидент МАІП, завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАНУкраїни, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юристУкраїни І. Б. Усенко (він же керівник робочої групи з підготовки конференції) та заступник директора нашого інституту, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист УкраїниН. М. Оніщенко.

У конференції взяли участь 34 науковці, які представляли всі куточки України, зокрема і прифронтові міста Харків, Запоріжжя та Дніпро, а також навчальні заклади Польщі та Туреччини. Частина вітчизняних учених наразі релокована за межі країни (Польща, Австрія, Канада тощо). Більшістю учасників, а саме 18 осіб, становили доктори наук і професори. Двоє з учасників конференції – діючі військові, що наразі перебувають на службі. Конференція проходила у 5 послідовних тематичних панелях, кожна з яких викликала палку дискусію: 1. Право, освіта та наука в час війни; 2. Ідеологічне підґрунтя спротивувійськовій агресії Російської Федерації; 3. Проблемні питання війни та миру в історичному вимірі; 4. Актуальні питання історико-правових досліджень; 5. Українські вчені на війні та про війну.


Серед учасників, окрім очільників оргкомітету, слід назвати завідувача відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, члена-кореспондента НАПрН України, заслуженого юриста України Н. М. Пархоменко, професора Близькосхідного університету (Туреччина; NearEastUniversity – TRNC), доктора юридичних наук, професора, членf-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права Мехмана А. Дамірлі, асистуючого професора Інституту політичних наук Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Польща), кандидата політичних наук Павла Пєтночку, офіцера штабу ОЗСП «Азов», майора (до мобілізації – професор кафедри теорії та історії держави і права Університету митної справи і фінансів (м. Дніпро)), доктора історичних наук, професора К. М. Колесникова, завідувача кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка,доктора юридичних наук, професора І. Й. Бойка,проректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України О. М. Головка,завідувача кафедри морського права Національного університету «Одеська морська академія», доктора юридичних наук, професора Н. М. Крестовську, професора кафедри теорії та історії держави і права Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (м. Київ), доктора юридичних наук, професора О. В. Токарчук, завідувача кафедри публічно-правових дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктора юридичних наук, професораО. Ф. Мельничук, професора кафедри міжнародного і європейського права Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктора юридичних наук, професора О. А. Гавриленка, завідувача кафедри адміністративного та фінансового права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктора юридичних наук, професора М. М. Кобилецького, професора кафедри теорії права та конституціоналізму Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», доктора юридичних наук, професора В. С. Макарчука, співробітника Національної академії Служби безпеки України (м. Київ), доктора юридичних наук, доцента В. Т. Окіпнюка, професора кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), професора, академіка Української академії політичних наук, доктора юридичних наук, доктора історичних наукС. Д. Сворака, професора кафедри соціально-гуманітарних та загально-правових дисциплін Криворізького навчально-наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ (м. Кропивницький), доктора юридичних наук, професора Є. В. Зозулю, помічника командира бригади з правової роботи– начальника юридичної служби, майора юстиції (до мобілізації – доцентакафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка), кандидата юридичних наук, доцента А. Ф. Коваля та багатьох інших.

У повному складі взяли участь у конференції представники відділу історико-правових досліджень нашого інституту.

За наслідками конференції планується виданнятематичного збірника наукових праць. З повним відеозаписом конференції можна ознайомитися на youtube-каналі Міжнародної асоціації істориків права за посиланням:

https://www.youtube.com/channel/UCetr4frhXrB18Fzv4Z-EN3Q

Вчений секретар оргкомітету, науковий співробітниквідділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН УкраїниЄ. В. Ромінський.



КОЛЕКТИВ ІНСТИТУТУ ВІТАЄ!!!

9 червня 2023 року відбулись Загальні збори Національної академії правових наук України. Одним із головних питань порядку денного сесії Загальних зборів було обрання керівництва Національної академії правових наук України.

За результатами голосування на посаду віцепрезидента обрано директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук  України,  академіка Національної академії правових наук України  Олександра Васильовича Скрипнюка. 

Одночасно пройшло обрання та затвердження академіків-секретарів відділень Національної академії правових наук України. На посаду академіка-секретаря відділення теорії та історії держави і права обрано заступника директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, академіка Національної академії правових наук України  Наталію Миколаївну Оніщенко.

Колектив Інституту щиро вітає Олександра Васильовича та Наталію Миколаївну з обранням на відповідальні посади, бажає нових здобутків та плідної праці заради розвитку вітчизняної юридичної науки та Перемоги України!!!



30 травня 2023 року в рамках освітньо-наукової програми «Політологія», що реалізується в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України, відбулася відкрита лекція на тему: «Стратегічне партнерство України в умовах російсько-української війни».

Лектор: доктор політичних наук, професор, професор кафедри політичних технологій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана В.Ф. Смолянюк.

Модератор заходу: доктор політичних наук, старший науковий співробітник відділу правових проблем політології Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, гарант ОНП «Політологія» О.В. Кукуруз. У заході взяли участь аспіранти, докторанти і викладачі відділу правових проблем політології Інституту, а також студенти і викладачі Київського університету імені Бориса Грінченка. Тематика лекції викликала низку цікавих питань, коментарів, жваву дискусію. Освітньо-наукове співтовариство відзначило своєчасність, актуальність і корисність відкритої лекції. Захід відбувся на платформі Zoom.





XIV ЩОРІЧНА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

23 травня 2023 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулася ХІV щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Трансформація законодавства України в сучасних умовах».

У конференції взяли участь провідні вчені-юристи України, зокрема, 26 докторів наук, представники 18 вітчизняних закладів вищої освіти та двох вищих навчальних закладів Республіки Польща, представники вищих органів державної влади, наукової молоді, а також студенти провідних вищих навчальних закладів України. Всі учасники конференції полемічно і, водночас, толерантно обговорили фундаментальні проблеми, пов’язані із забезпеченням прогресивного державно-правового розвитку України, зокрема в умовах війни, повоєнного миробудівництва та відбудови Української держави, тих чинників, що справляють на відповідні процеси визначальний вплив. У зазначеному контексті особлива увага на конференції була приділена питанням правотворчості та трансформації законодавства України в сучасних умовах.

З вступним словом на конференції виступив директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Васильович Скрипнюк. У своєму виступі Олександр Васильович, зокрема, привітав учасників конференції та відзначив актуальність дослідження проблематики трансформації законодавства України у контексті забезпечення належного втілення сучасних реформ, здійснення яких суттєво ускладнилось у зв’язку із російсько-українською війною та необхідності переосмислення традиційних підходів при формуванні та реалізації правової політики держави.

Після вступного та привітального слова почалася основна частина конференції, на якій провідні вчені нашої держави, а також зарубіжних країн, виступали з доповідями, що були присвячені актуальним проблемам розвитку сучасної правотворчості та законодавства. Зокрема, на конференції виступили з доповідями: Н.М. Оніщенко, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України; С.С. Чернявський, проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Павло Пєтночка, асистуючий професор Інституту політичних наук Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Польща); О.М. Головко, проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В.М. Каразіна, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; А.О. Селіванов, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України; Ярослав Несьоловський, доктор права, адвокат – член Окружної палати юрисконсультів у Гданську (Польща); В.В. Нікітін, декан юридичного факультету Національного авіаційного університету, доктор юридичних наук; Ольга Снядач та Марчін Міхалк, доктори права, доценти кафедри європейського права та порівняльного правознавства Гданського університету (Польща); Н.М. Пархоменко, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України; С.В. Бобровник, завідувач кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор; О.В. Батанов, провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; С.В. Висоцький, народний депутат України ХVІІІ скликання; М.О. Баймуратов, професор кафедри політичних наук і права Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, доктор юридичних наук, професор; Б.І. Андрусишин, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Р.П. Луцький, директор Науково-дослідного інституту імені Академіка Івана Луцького Університету Короля Данила, доктор юридичних наук, професор; Л.А. Луць, професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор.

У процесі виступів провідних українських та зарубіжних вчених були обговорені актуальні проблеми трансформації законодавства України в сучасних умовах, зокрема, доктринальні підходи та особливості практичного осмислення поняття «правотворчість», питання упорядкування законодавства як способу підвищення його ефективності на сучасному етапі, проблемні питання вступу України до Європейського Союзу, реформи виборчої системи до Верховної Ради України в період незалежності, принцип справедливості у законодавстві воєнного часу, проблеми удосконалення законодавства України для уникнення й усунення подвійного оподаткування, постмодерний вплив пропаганди на законотворчий процес, питання правових традицій українського законодавства, тенденції розвитку сучасного законодавства України, проблеми трансформації Конституції України у вимірі конституційної економіки, відповідність сучасних законів України міжнародно-правовим цінностям, методологічні засади національної безпеки України тощо.

Зокрема, Наталія Миколаївна Оніщенко у своєму виступі наголосила на особливій значущості двох складових при вивченні процесу правотворчості, а саме: 1) удосконалення механізму правотворчості; 2) необхідність оперативного прийняття нормативно-правового акту, що є найбільш відповідним наявним соціально-економічним, політичним та соціальним факторам розвитку суспільства. Наталія Миколаївна Пархоменко у своєму виступі розповіла про особливості упорядкування законодавства як способу підвищення його ефективності на сучасному етапі. Зокрема, було акцентовано увагу на тому, що існує багато різного роду суб’єктивних та об’єктивних чинників, які впливають на встановлення, відновлення та забезпечення правопорядку на різних етапах розвитку держави. Водночас, одним з головних чинників є упорядкування правового масиву щодо його відповідності об’єктивно існуючим суспільним відносинам, що має бути одним із постійних завдань суб’єктів правотворчої діяльності.

Володимир Вікторович Нікітін у своєму виступі висвітлив проблемні питання удосконалення законодавства України для уникнення й усунення подвійного оподаткування. У виступі також було наголошено трьох групах доходів фізичних осіб, передбачених на рівні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. При цьому першу групу охоплюють доходи, отримані від незалежної особистої діяльності, зокрема, доходи від надання професійних послуг – наукової, літературної, артистичної, викладацької чи іншої незалежної  діяльності; другу групу формують доходи, отримані від роботи за наймом, зокрема, заробітна плата та інші види винагород, а до третьої групи належать специфічні види доходів, зокрема, доходи певних категорій осіб, для яких на міжнародному рівні передбачено особливості уникнення або зменшення подвійного оподаткування. Світлана Василівна Бобровник виголосила доповідь, присвячену тенденціям розвитку сучасного законодавства України. У її виступі було наголошено, зокрема, на тому, що законодавство являє собою складне системне утворення, яке складається з документів нормативного та індивідуального характеру. Як висновок було також зазначено, що важливими тенденціями розвитку сучасного законодавства є підвищення значимості ролі людини у праві, формування соціальної основи законодавства, впровадження принципу верховенства права, визначення місця рішень Конституційного Суду України та актів правозастосування у системі законодавства, подолання протирічності правових приписів та юридичних колізій та врахування особливостей воєнного стану, що має місце в Україні.

Доповідь Богдана Івановича Андрусишина була присвячена проблематиці правових традицій українського законодавства. У доповіді було наголошено, зокрема, на тому, що визначним історико-соціальним та культурним явищем на черговому етапі українського державо- і правотворення стали проєкти конституції кирило-мефодіївців. Один з радикальних представників Кирило-Мефодіївського братства Георгій Андрузький, який орієнтувався на Тараса Шевченка, став автором документа під назвою «Начерки Конституції Республіки», написаного під впливом ідей «Книги буття українського народу», популярного історико-політичного маніфесту, у якому висловлюється фактично революційна позиція визволення від кріпацтва і деспотії та створення федерації слов’янських республік. Людмила Андріївна Луць у своїй доповіді зупинилася на питаннях відповідності сучасних законів України міжнародно-правовим цінностям. У її виступі було зазначено, зокрема, про те, що існуючу систему загальновизнаних цінностей слід трансформувати у систему правових ідей, які зафіксовані в основних принципах міжнародного права, а їхнє порушення трактувати як неправомірні дії. Механізм їх забезпечення мають складати виключно дієві правові засоби, які зумовлюють пряму (а не під умовою) юридичну відповідальність за їх порушення.

У цілому в межах конференції були розглянуті і обговорені як найрізноманітніші теоретико-прикладні аспекти трансформації законодавства України в сучасних умовах, так і значна кількість актуальних питань, пов’язаних із правовим забезпеченням здійснюваних в Україні реформ.



Інформація про збори аспірантів

16 травня 2023 р. відбулися організаційні збори з нагоди вручення посвідчень аспірантів здобувачам нового набору третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, які вступили на навчання до аспірантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України  для  здобуття ступеня доктора філософії за спеціальностями 081 - Право, 293 – Міжнародне право, 281 – Публічне управління та адміністрування, 052 – Політологія.

У заході взяли участь дирекція Інституту, завідувачі відділів, співробітники відділу аспірантури і докторантури. 

З вступним словом виступив директор Інституту академік Національної академії правових наук України, заслужений юрист України Скрипнюк Олександр Васильович, який привітав аспірантів з успішним складанням вступних іспитів та відзначив, що вони мали честь приєднатися до наукової спільноти однієї з найвідоміших наукових установ України в галузі права, в якій буде відбуватися їх  підготовка та захист дисертацій.

Після ознайомлення аспірантів з історичним шляхом Інституту, його науковими здобутками і традиціями, та представлення його керівництва, директор урочисто вручив посвідчення аспірантам та побажав всім досягнення високих результатів в освітньо-науковому процесі, завершенням якого має бути успішний захист дисертації і присудження ступеня доктора філософії.

Зі словами привітання також виступили заступник директора з наукової роботи Інституту, академік Національної академії правових наук України, в.о. завідувача відділу міжнародного права і порівняльного правознавства Інституту Оніщенко Наталія Миколаївна; вчений секретар Інституту, доктор юридичних наук, професор, в.о. завідувача відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Кваша Оксана Олександрівна, завідувач відділу теорії держави і права, член-кореспондент Національної Академії наук України Пархоменко Наталія Миколаївна, а також в.о. завідувача відділу проблем державного управління та адміністративного права, доктор наук з державного управління, професор Жовнірчик Ярослав Федорович. Під час своїх виступів вони ознайомили здобувачів з першочерговими завданнями здійснення наукових досліджень, успішного написання кваліфікаційних робіт і побажали творчих успіхів в досягненні поставленої мети. Представники відділу аспірантури і докторантури роз’яснили особливості виконання освітнього компоненту програми підготовки докторів філософії, що є обов’язковою складовою навчання в аспірантурі, та з особливостями процесу підготовки до захисту дисертацій.

Колектив Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України щиро вітає нових здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти та бажає успішного творчого шляху та наукових здобутків!



Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України
у всесвітній День вишиванки з надією на Перемогу та вірою у ЗСУ!!!

Працюємо для Українського народу та вітчизняної науки!!!





15 травня 2023 р. в будинку Конституційного Суду України відбулося підписання Договору про співпрацю між Інститутом держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України та Конституційним Судом України. Договір підписали: від Конституційного Суду України виконувач обов’язків Голови Суду С.П. Головатий, від Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України О.В. Скрипнюк.





Блаженніший Епіфаній Митрополит Київський і всієї України Предстоятель Православної Церкви України привітав з Днем народження Скрипнюка Олександра Васильовича, директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, академіка, доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України та відзначив його діяльність церковною нагородою «За жертовність та любов до України». Від імені Блаженнішого Епіфанія високу нагороду ПЦУ вручив 3 травня 2023 р. у Михайлівському Золотоверхому Соборі міста Києва Митрофорний протоієрей, отець Віталій Даньчак – Секретар Митрополії Православної Церкви України у зв’язках з громадськістю.



Одним із важливих напрямів діяльності Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України є міжнародне наукове співробітництво. Актуальність міжнародної співпраці вчених суттєво зростає у зв’язку з необхідністю формування оновленого бачення післявоєнного відновлення і розбудови України, а також із поглибленням процесів європейської інтеграції держави, набуттям нею статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. 

У межах реалізації міжнародного наукового співробітництва відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту – доктор юридичних наук Фалалєєва Людмила Григорівна та кандидат юридичних наук Стрілець Богдан Васильович на запрошення від Університету Палацького в Оломоуці (Palacký University Olomouc) 26–28 квітня 2023 року взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Відповідь Європейського Союзу на виклики сучасного суспільства: правові питання цифровізації, кібербезпеки та ефективної стійкості до гібридних загроз» («The European Union´s Response on the Challenges of Modern Society: Legal Issues of Digitalisation, Cyber Security and Effective Resilience of Hybrid Threats»). Презентація напрацювань українських вчених була представлена у доповіді на тему «Правове регулювання кібербезпеки на ринках криптоактивів: нові виклики для Європейського Союзу», в якій висвітлено проблеми та перспективи правового регулювання кібербезпеки на ринках криптовалют з урахуванням inter alia досвіду України.

Вагому роль в організації та проведенні конференції відіграла Чеська асоціація європейських досліджень, професорка Надєжда Шишкова (Naděžda Šišková), завідувачка Центру досконалості Жана Моне юридичного факультету Університету Палацького в Оломоуці, Президентка Чеської асоціації європейських досліджень. На конференції були присутні видатні фахівці з права Європейського Союзу, зокрема з Чехії, Німеччини, Нідерландів, Словаччини, Франції, а також практики, серед яких представники Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.



Подяку
Олександру Поліводському,
на жаль, особисто вже не
вручимо, однак дякувати
Герою ніколи не пізно


Олександр ПоліводськийКолектив Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України зазнав непоправної втрати. Захищаючи нашу Батьківщину від російських окупантів, загинув Олександр Поліводський. 

Все своє життя Олександр пов’язав із нашим Інститутом. У 1996 року Олександр Поліводький вступив до аспірантури, і надалі аж до 24 лютого 2022 року, коли він добровільно вступив до Збройних сил України, працював в Інституті на посаді наукового співробітника у відділі проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права. У 1999 році Олександр блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему: «Правове регулювання реалізації сільськогосподарської продукції».

У колективі його поважали за професіоналізм, любили за легку вдачу та порядність, прислухались до його порад у правових питаннях. Ми знали, що Олександр – патріот України, а тепер знаємо, що він – мужній воїн, який зі зброєю в руках боронив незалежність нашої держави на фронті. Молода Людина, якій ще не виповнилось і 50-и років, віддав своє життя за усіх нас!

Вічна Слава Герою !!!


21 березня 2023 року відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Інститутом держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України та Національною службою посередництва і примирення. Меморандум підписали Директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк та Голова Національної служби посередництва і примирення кандидат юридичних наук Дмитро Кухнюк. На підписанні були присутні заступник Голови Національної служби посередництва і примирення Світлана Запара та Вчена секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького, доктор юридичних наук Оксана Кваша.


07 березня 2023 року директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України провів нараду за участю керівників дирекції та завідувачами відділів Інституту, а також співробітниками відділу аспірантури і докторантури з питань вдосконалення роботи з підготовки докторів філософії та докторів наук, організації весняного набору до аспірантури Інституту.


28 березня 2023 р. відбулося урочисте засідання Вченої ради Інституту присвячене 100-річчю з дня народження члена-кореспондента Національної академії наук України, академіка Національної академії правових наук України В.В. Цвєткова. На засіданні були присутні члени Вченої ради Інституту, відомі вчені-управлінці, учні В.В. Цвєткова, представники наукових установ, вищих навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства, молоді вчені. З доповіддю «Віктор Васильович Цвєтков – видатний вчений-управлінець, організатор юридичної науки і освіти в Україні» виступив директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк.


Спогадами про В.В. Цвєткова та спільну з ним працю в науці поділилися: почесний директор академік НАН України Юрій Шемшученко: член-кореспонденти НАН України Василь Сіренко та Наталія Пархоменко; члени-кореспонденти НАПрН України Євген Кубко, Ольга Андрійко, Володимир Нагребельний, Ірина Кресіна, професор Ігор Усенко. В роботі Вченої ради взяв участь внук В.В. Цвєткова – кандидат юридичних наук Андрій Цвєтков. 

Було прийнято рішення протягом 2023 року видати «Вибрані праці члена-кореспондента НАН України В.В. Цвєткова».


10 лютого 2023 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулося експертне обговорення на тему «Автономна Республіка Крим: правові засади деокупації, реінтеграції та захисту прав людини» організаторами якого виступили: Національна академія наук України; Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Меджліс кримськотатарського народу; Фонд інституційного розвитку української науки. Під час заходу обговорили чотири блоки актуальних питань сучасного та повоєнного розвитку Криму: 

  1. Порушення прав людини і основоположних свобод на тимчасово окупованій РФ території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
  2. Правові засади деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
  3. Гарантування, забезпечення і захист прав та законних інтересів осіб на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
  4. Правовий статус кримськотатарського народу в Україні та питання трансформації конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим.


На заході були присутні: Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим; народні депутати України; судді Конституційного Суду України; керівники Меджлісу кримськотатарського народу; провідні вчені Інституту та України, представники Фонду інституційного розвитку української науки та інших громадських організацій. 

Відкрив захід доповіддю «Конституційно-правові засади деокупації, реінтеграції Автономної Республіки Крим та захист прав і свобод людини: сучасність та перспективи» директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України О.В.СКРИПНЮК. З доповідями також виступили: Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Т.Р. ТАШЕВА; голова Меджлісу кримськотатарського народу Р.А. ЧУБАРОВ; народні депутат України ІХ та попередніх скликань Р.В. БАБІЙ та А.А. ТЕТЕРУК; суддя Конституційного Суду України В.В. ЛЕМАК; провідні вчені – академік НАПрН України Н.М. ОНІЩЕНКО, член-кореспондент НАН України Н.М. ПАРХОМЕНКО, член-кореспондент НАПрН України І.О. КРЕСІНА, доктори юридичних наук О.О. КВАША та О.В. МАРЦЕЛЯК, доктор економічних наук О.І. КОВАЛІВ; кандидати юридичних наук – виконавчий директор Фонду інституційного розвитку української науки М.В. МАРЧЕНКО та директор Центру досліджень воєнних злочинів М.І. СІРИЙ; інші присутні.

Відбулося ґрунтовне обговорення правових засад деокупації, реінтеграції та захисту прав і свобод людини на тимчасово окупованому рф Кримському півострові. За підсумками обговорення були досягнуті домовленості про розвиток співробітництва між Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України та Меджлісом кримськотатарського народу в сфері науково-дослідної та видавничої діяльності, підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації в галузі юридичних, політичних наук та державного управління через аспірантуру та докторантуру Інституту для кримськотатарського народу та ін.




АРХІВ НОВИН

G Analytics
сайт создан компанией