Події

21 червня 2010 року у великій конференц-залі Національної академії наук України Інститут держави і права ім. В.М.Корецького і редакція журналу Верховної Ради України «Віче» провели науково-практичну конференцію на тему «Концепція правової держави у світлі Декларації про державний суверенітет і Конституції України».

У роботі конференції взяли участь народні депутати, керівні працівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Міністерства юстиції України, інших державних органів, а також науковці та викладачі вищих навчальних закладів.

З вітальним словом і доповідями виступили віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України В.М.Гейць; директор Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, академік НАН України Ю.С.Шемшученко; перший Президент України (1991-1994 рр.)  Л.М. Кравчук; голова Рахункової палати України, д.е.н. В.К.Симоненко; директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України О.Л.Копиленко; директор Інституту європейських досліджень НАН України, д.і.н. А.І.Кудряченко; провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, д.ю.н. О.І.Ющик; директор Інституту політико-правових досліджень, к.ю.н. М.В.Оніщук; суддя Конституційного Суду України, к.ю.н. В.М.Кампо; завідуючий кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, д.ю.н. Ю.Г.Барабаш; завідуючий відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, член-кореспондент НАН України В.І.Семчик.

Основними питаннями для наукової дискусії стали:

  1. Історичні передумови проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.
  2. Ідея правової держави в Декларації про державний суверенітет України та Конституції України.
  3. Конституція України як основа реалізації повновладдя народу України за Декларацією про державний суверенітет України.
  4. Визначення основних прав людини, засад організації державної влади, основ національної безпеки та зовнішньої політики в Декларації про державний суверенітет України.
  5. Проблеми співвідношення Декларації про державний суверенітет України та конституційного процесу в Україні.
  6. Реалізація концепції правової держави в Конституції України та державотворчій практиці України.
  7. Проблеми парламентаризму і ефективності державного управління.
  8. Проблеми судово-правової реформи, нагляду і контролю в державному управлінні.
  9. Конституційно-правові проблеми місцевого самоврядування.

Рекомендації науково-практичної конференції «Концепція правової держави у світлі
Декларації про державний суверенітет і Конституції України»

Учасники науково-практичної конференції, організованої НАН України та Інститутом держави і права ім. В.М.Корецького НАН України і присвяченої 14 річниці Конституції України та 20-річчю прийняття Декларації про державний суверенітет України, обговоривши проблеми формування концепції правової держави в Україні в контексті зазначеної Декларації та Конституції України, відзначають наступне.

Прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України стало визначною віхою в історії становлення сучасної незалежної Української держави, що зумовила потребу конституювати змістовні положення Декларації в новому Основному Законі держави, надати їм нормативного, а не декларативного характеру і, зокрема, нормативно закріпити в новій Конституції концептуальні підходи до створення в Україні правової держави. Вона відбивала необхідність поглиблення демократизації суспільства і державної влади, посилення рівня та гарантій конституційних прав і свобод громадян, режиму законності в діяльності державного апарату.

Разом з тим, фактична практика державотворення в умовах загострення боротьби за владу різних суспільно-політичних сил на початку 90-х років не в усьому відповідала положенням Декларації, поступово змінюючи закладені в ній концептуальні підходи щодо формування громадянського суспільства та держави, що відповідним чином позначилося на характері наступного конституційного процесу та змісті нової Конституції України.

Непослідовність і концептуальна невизначеність у формуванні України як правової держави негативно відбиваються на утвердженні та забезпеченні прав і свобод людини, ведуть до критичного зниження рівня законності в діяльності владних структур, змушуючи звертатися до ідей і принципів, закладених у тексті Декларації 1990 року, поглиблювати державно-правові наукові дослідження.

Учасники науково-практичної конференції вважають, що найактуальнішим завданням юридичної науки на даному етапі є вивчення сучасних тенденцій в розвитку державності, наукове визначення необхідних перетворень у державно-правовій сфері і вироблення науково обґрунтованої стратегії й тактики здійснення правової реформи в Україні, формування її як правової держави.

Для поглиблення наукових досліджень у галузі держави та права, орієнтації цих досліджень на вироблення науково обґрунтованих рекомендацій державним органам щодо реформування владних інститутів, учасники конференції:

  1. Відзначають, що реформа публічної влади в Україні повинна виходити з необхідності послідовної демократизації конституційного ладу, підпорядкування реформування влади принципу відповідальності держави перед людиною; оптимального співвідношення політики і права, реалізації принципу верховенства права на основі додержання конституційної законності, уникнення політичних і юридичних конфліктів в ході реформування публічної влади; побудови системи публічної влади в Україні на началах єдності влади та раціонального розподілу владних повноважень, ефективної взаємодії інститутів держави і місцевого самоврядування; здійснення науково обґрунтованого управління процесами перетворень державних інститутів.
  2. Вважають, що головним чинником розвитку України як правової держави має стати подальший розвиток конституціоналізму і парламентаризму. Ключовою проблемою розвитку вітчизняного конституціоналізму є організація та реалізація в Україні установчої влади.
  3. Наголошують на необхідності комплексного системного підходу до здійснення адміністративної та судової реформ, а також реформи місцевого самоврядування у контексті широкомасштабної правової реформи.
  4. Констатують, що здійсненню судово-правової реформи в Україні, як і раніше, перешкоджає прагнення підпорядкувати організацію та функціонування судової влади окремим корпоративним інтересам, а не принципу відповідальності держави перед людиною, а також поспішність і непродуманість концепції, послідовності й темпів проведення судової реформи.
  5. Вважають за необхідне рекомендувати органам державної влади, всім учасникам політичного процесу в Україні у своїх рішеннях стосовно здійснення політико-правової реформи враховувати висновки і пропозиції вітчизняної науки. Вчергове визнати за доцільне  Інституту держави і права ім. В.М.Корецького разом з Національною академією правових наук України ініціювати перед Верховною Радою України питання щодо необхідності розробки та порядку ухвалення Концепції правової політики України.
  6. Вважають за необхідне опублікувати матеріали виступів учасників науково-практичної конференції.

4 березня 2010 року в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України відбулося урочисте засідання Вченої ради Інституту „Наукова школа академіка В.М.Корецького: минуле і сучасне. До 120 річчя від дня народження”.

У вступному слові директор Інституту академік НАН України Ю.С.Шемшученко зазначив, що наукові інтереси академіка В.М.Корецького охоплювали декілька дисциплін, серед іншого це історія держави і права, цивільне право, міжнародне публічне і міжнародне приватне право, порівняльне правознавство і порівняльне державознавство, значна увага приділялася вивченню прав людини. В цих галузях видатним українським вченим було здійснено фундаментальні комплексні дослідження, які стали значним здобутком юридичної науки. Проте роботи академіка В.М.Корецького є не тільки комплексним аналізом тогочасних теоретичних і практичних проблем права, в них вже розглядалися питання, які згодом стали предметом майбутніх дисциплін, зокрема космічного і морського права. Наукова спадщина академіка В.М.Корецького потребує подальшого вивчення і висвітлення. У зв’язку з цим є доцільною публікація 3-го тому його вибраних творів.

Доповідь д.ю.н., завідувача відділу міжнародного права та порівняльного правознавства В.Н.Денисова було присвячено науковій спадщині академіка В.М.Корецького. Він охарактеризував його не тільки як одного з найвидатніших діячів юридичної науки в галузі міжнародного приватного і міжнародного публічного права, порівняльного правознавства, а і як досвідченого практика. Зокрема, це засвідчує участь в складі делегації СРСР у підготовчих сесіях заступників міністрів закордонних справ до Паризької мирної конференції і в самій конференції, делегації УРСР на сесіях Генеральної Асамблеї ООН, діяльність на посаді радника представника СРСР в Раді Безпеки ООН. В.Н.Денисов також наголосив на необхідності наступництва досліджень у рамках наукової школи академіка В.М.Корецького. 

На засіданні також виступили член-кор. НАН України В.І.Семчик, к.ю.н., професор, завідувач відділу історії держави і права І.Б.Усенко, заступник директора агентства „Укрінформ” А.І.Михайлов, к.ю.н. О.В.Кресін, які звернулися до діяльності академіка В.М.Корецького як історика держави і права, члена Комісії ООН з прав людини, що працювала над проектом Загальної декларації прав людини, дослідника „юридичної географії” і проблем господарського права, міжнародного права, його методології і співвідношення з національним законодавством.

За результатами засідання Вченої ради ухвалено пропозиції, згідно з якими рекомендовано поглибити дослідження наукової спадщини академіка В.М.Корецького, зазначено необхідність більш широкого її висвітлення, зокрема в ЗМІ, рекомендовано до друку 3-й том вибраних праць академіка В.М.Корецького, а також визнано за доцільне розпочати роботу над святкуванням 125-ї річниці його народження на державному рівні.


 ЗАСІДАННЯ НАУКОВОЇ РАДИ З КООРДИНАЦІЇ
ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ

2 березня 2010 р. в залі засідань вченої ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулось засідання Наукової ради з координації фундаментальних правових досліджень НАН України.

На засіданні Наукової ради були розглянуті питання про стан та заходи щодо удосконалення координації фундаментальних правових досліджень в Україні, а також організаційні питання. У засіданні Наукової ради взяли участь голови секцій Наукової ради, її члени, співробітники Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, інших державних органів та наукових установ.

З доповіддю щодо результатів діяльності Наукової ради з координації фундаментальних правових досліджень НАН України за 2008 – 2009 роки виступив - голова Наукової ради, академік НАН України Шемшученко Юрій Сергійович. У своїй доповіді  Шемшученко Ю.С. відзначив, що діяльність Наукової ради з координації фундаментальних правових досліджень НАН України здійснювалась на базі Інституту держави і права ім.В.М. Корецького НАН України та її секцій з відповідних галузей права. Головні зусилля були спрямовані на об’єднання діяльності правознавців наукових юридичних установ і вузів України по дослідженню актуальних і фундаментальних проблем державно – правового будівництва, посилення зв’язків науки з практикою, видання колективних наукових праць з питань розвитку держави і права тощо. Ця діяльність здійснювалась у контексті відзначення 60 – річчя від дати утворення Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, що мало місце у травні 2009 року.

До найбільш значних результатів діяльності Наукової ради належить:
1. Проведення фундаментальних наукових досліджень в галузі державознавства і правознавства, підготовка і видання фундаментальних колективних теоретичних праць з відповідних питань. Такими працями є: Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право. За заг. ред. В.Б. Авер'янов - К.: Юстініан, 2008. - 288 с.; Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві. За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: Конус-Ю, 2008. - 314 с.; Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правовий механізм реалізації та захисту. За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - Д.: Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького НАН України; Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008. - 588 с.;  Інвестиційна діяльність у сільському господарстві: правові аспекти. За заг. ред. В.І. Семчика. - К.: Юридична думка, 2008. - 252 с.;  Інститут юридичної відповідальності у демократичних правових системах. За загальною редакцією Н.М. Оніщенко. - К.: Юридична думка, 2009. - 216 с.;  Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії. Книга перша. Відповідальний редактор Н.М. Оніщенко. - К.: Юридична думка, 2009. - 344 с.; Суб'єкти цивільного права. За загальною редакцією Я.М. Шевченко. - X.: Харків юридичний, 2009. - 632 с.; Кодифікація трудового законодавства України. За редакцією Н.М. Хуторян, М.І. Іншина, С.М. Прилипка, О.М. Ярошенка. - Харків: Вид-во «ФІНИ», 2009. - 432 с.;  Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми: монографія. За ред. І.О.Кресіної. - К.: Логос, 2009.- 480 с.; Правова система України: історія, стан та перспективи. У 5-ти томах. - X.: Право, 2008 - 2009.; Протидія порушенням прав людини засобами кримінальної юстиції: монографія. Кер. авторського колективу і відповідальний редактор                О.М. Костенко. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. - 170 с.; Правові засади інноваційного розвитку в сільському господарстві України: монографія. За ред. В.І. Семчика. - К.: Юридична думка, 2009. - 254 с. тощо.

2. Здійснення енциклопедичної діяльності. Було відзначено, що така діяльність під силу великим і досвідченим науковим колективам. Разом з тим сьогодні з`являються праці, які не відповідають природі енциклопедичних видань. Наукова рада довела, що здатна мобілізувати зусилля кращих науковців для підготовки енциклопедичних видань. За допомогою координаційної діяльності Наукової ради до участі у підготовці 6 – томної «Юридичної енциклопедії» було залучено понад 500 авторів. Енциклопедія одержала Державну премію України в галузі науки і техніки.

У 2009 році розпочався новий проект по виданню  3 - томної «Енциклопедії міжнародного права». Окрім правознавців – міжнародників, до цієї роботи залучені практики, - працівники МЗС України, викладачі Дипломатичної академії тощо. Фактично підготовлено перший том. Нажаль, під час роботи над цим проектом постала проблем нехватки висококваліфікованих спеціалістів зі спеціальності «міжнародне право».

У порядку координації відбувається видання багатотомних енциклопедій: «Міжнародної поліцейської енциклопедії», «Енциклопедії сучасної України» та «Історичної енциклопедії України».

У 2009 році Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України були видані «Енциклопедія цивільного права» та «Великий енциклопедичний юридичний словник». Ці видання отримали позитивну оцінку і зараз широко використовуються як теоретиками, так і практиками.

3. Поєднання діяльності дослідників права з діяльністю науковців з суміжних дисциплін. Шемшученко Ю.С. наголосив, що проведення міждисциплінарних досліджень дає можливість комплексно підійти до вивчення складних за своєю суттю суспільно – політичних явищ, запропонувати практиці рекомендації вирішення сучасних проблем. Прикладом цього можуть слугувати методологічні семінари з актуальних проблем державотворення і правознавства, які провадяться в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, а також спільне засідання вчених рад Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Інституту історії України НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України на тему: «Державно – правові та суспільно – політичні перетворення в Україні на сучасному етапі» (січень 2010 року).

4. Залучення до співпраці з координації фундаментальних правових досліджень відповідних національних та міжнародних асоціацій. Шемшученко Ю.С. відзначив, що здійснюється плідна праця Секції історії держави і права Наукової ради (керівник – к.ю.н. Усенко І.Б.) та Міжнародної асоціації істориків права (президент – д.ю.н.  Ярмиш О.Н.). Ними було проведено понад 20 наукових конференцій і видано ряд збірників наукових праць.

 Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України також продуктивно співпрацює з Українською асоціацією порівняльного правознавства (президент – д.ю.н. Ю.С.Шемшученко, вчений секретар – к.ю.н. Кресін О.В.). Асоціація координує видання міжнародного наукового журналу «Порівняльно-правові дослідження» (видається з 2005 р.), є співорганізатором щорічних міжнародних наукових семінарів «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» (проводяться з                2006 р.), співвидавцем серій наукових видань «Енциклопедія порівняльного правознавства». У 2006 р. Асоціація вперше в Україні розробила та представила проект паспорту окремої юридичної спеціальності «порівняльне правознавство».

5. Випуск періодичних видань. Шемшученко Ю.С. наголосив на важливості здійснення такої діяльності. Остання полягає у презентації та апробації нових теоретичних ідей і думок, обміні практичним досвідом тощо. Періодичними виданнями є: «Правова держава» та «Держава і право» (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України), «Судова апеляція» (Апеляційний суд м. Києва, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України), «Порівняльно – правові дослідження» (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Українська асоціація порівняльного правознавства), «Проблеми філософії права» (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, юридичний факультет Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича), «Часопис Київського університету права» (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київський університет права НАН України) тощо. Було особливо відзначено, що журнал «Проблеми філософії права» є широко відомим виданням в Європі. Авторами цього журналу є всесвітньо відомі вчені.

6. Проведення координації наукових досліджень разом з правознавцями зарубіжних країн. Шемшученко Ю.С. вказав на наявність  плідної співпраці з Інститутом держави і права РАН, Інститутом законодавства і порівняльного правознавства при Уряді Російської Федерації та іншими науковими та навчальними закладами за кордоном. Так у 2010 році у Москві вийшла колективна монографія: «Международное право и национальное законодательство», за ред. Ю. Тихомірова.

7. Здійснення координаційної діяльності з підготовки і видання підручників для юридичних вузів. Було відзначено, що в цій діяльності беруть участь представники усіх секцій Наукової Ради. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України разом з Київським університетом права НАН України та вченими з інших вузів видали академічні курси фактично з усіх основних галузей права, – «Конституційне право України», «Земельне право України», «Екологічне право України» тощо.

Шемшученко Ю.С. також наголосив на проблемах, які виникають під час здійснення координації фундаментальних правових досліджень:

1. В Україні функціонує велика кількість юридичних вузів. З’являються нові науково – дослідні установи. Наукова діяльність цих установ здійснюється без належної координації, хоч є кілька координуючих центрів.
2. Дисертаційні роботи, які захищаються в Україні відзначаються недостатнім науковим рівнем. Як наслідок - не відбувається нарощування нових знань в галузі права.
3. Майже відсутні державні замовлення на проведення фундаментальних досліджень з визначенням шляхів вирішення існуючих в Україні суспільних проблем.
4. Координаційна діяльність з проведення фундаментальних досліджень здійснюється на громадських засадах. За кордоном така діяльність відбувається за кошти держави. Нам є тут над чим подумати.
5. Наукова рада та її секції мають підвищити ефективність використання свого наукового потенціалу. До роботи з координації фундаментальних правових досліджень потрібно залучати провідних фахівців у відповідних галузях права.

В обговоренні питання про стан та заходи щодо удосконалення координації фундаментальних правових досліджень в Україні взяли участь доктори та кандидати юридичних наук: В.К. Мамутов (голова секції Наукової ради), В.Ф. Сіренко (член Наукової ради), А.О. Селіванов (член Наукової ради), В.І. Андрейцев (член Наукової ради), О.Л. Копиленко (член Наукової ради), О.М. Костенко (голова секції Наукової ради), Ю.Л. Бошицький (член Наукової ради), Н.М. Оніщенко (голова секції Наукової ради).

Мамутов В.К. наголосив на тому, що здійснення координації фундаментальних правових досліджень в Україні неможливо без провадження планування та прогнозування. Для того щоб наука розвивалась, вона має продукувати нові ідеї. В умовах глобалізації потрібно використовувати іноземний досвід. Проте це потрібно здійснювати з урахуванням власного наукового потенціалу. Він також відзначив, що сьогодні обсяг коньюктурних досліджень, які виконуються на замовлення, переважає над обсягом незалежних досліджень.

Сіренко В.Ф. відзначив необхідність проведення порівняльного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду вирішення сучасних правових проблем, виокремлення досі недосліджених питань, проведення їх дослідження та отримання на цій підставі нових знань.

Селіванов А.О. наголосив на тому, що науковці мають застосовувати уніфіковану правову термінологію. Цьому сприяють енциклопедичні видання. Наука також знаходить свій розвиток у монографічних роботах. Він наголосив на необхідності участі саме вчених у діяльності з розробки нормативно – правових актів, змін та доповнень до них, – розробки змін та доповнень до Конституції України. Селіванов А.О. звернув увагу на необхідності підвищити якість вітчизняних дисертаційних робіт.

Андрейцев В.І. відзначив, що наукове дослідження не слід ототожнювати з договором на виконання підрядних робіт. Для того, щоб уникнути цього, необхідно підвищити статус вченого, зокрема, прийняти Закон України «Про правовий статус вченого».

Копиленко О.Л. зупинився на проблемі наявності досліджень, які виконуються на замовлення відповідних політичних партій, недостатнього наукового рівня дисертаційних досліджень та низького відсотку закріплення результатів дисертаційних досліджень в чинному законодавстві України.

Костенко О.М. наголосив на необхідності пропагування розвитку суспільних наук перед Президентом України та органами державної влади. Він відзначив, що сучасна політика носить антинауковий характер. Це проявляється в тому, що під час провадження відповідних реформ, - судової реформи тощо не використовуються наявні прогресивні наукові ідеї, фінансування наукової діяльності відбувається не на належному рівні. 

Професор Бошицький Ю.Л. відзначив, що з метою формування нових правових знань, нові наукові ідеї в першу чергу мають бути представлені перед студентами. Такий процес відбувається під час викладання відповідних курсів та спецкурсів у Київському університеті права НАН України, проведення конференції за участю представників іноземних навчальних та наукових установ, підготовки підручників, навчальних посібників та іншої навчальної та монографічної літератури для студентів Київського університету права НАН України.

Оніщенко Н.М. наголосила на необхідності дослідження проблем теорії держави і права, зокрема дослідження співвідношення принципів верховенства права та верховенства закону, а також правосвідомості і правової культури. Визнала нагальним започаткування порівняльного право – державознавства та проведення системного аналізу проблем правотворчості і систематизації нормативно – правових актів. Окремий вектор координаційної діяльності мають складати дослідження правових проблем гендерної політики. Чільна увага має бути приділена проблемам філософії права. Оніщенко Н.М. відзначила потребу у координації провадження дисертаційних досліджень в Україні, у співпраці теоретиків та практиків, у входженні науковців до складу відповідних рад наукових установ, редакційних колегій фахових видань тощо.

За результатами проведеного засідання Наукової ради було прийнято постанову. У ній звернено увагу на необхідності здійснення координації фундаментальних правових досліджень актуальних проблем держави і права на засадах тісного взаємозв’язку теорії та практики. У зв’язку з цим сформульовано пропозицію новообраному Президентові України скликати всеукраїнську нараду юристів (теоретиків та практиків).


28 січня 2010 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулося спільне засідання Вченої ради Інституту та Вчених рад Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України та Інституту історії України НАН України. В роботі цього заходу також взяли участь акад. НАН України Лібанова Е.М., акад. НАН України Геєць В.М., акад. НАН України Онищенко О.С., член-кор. НАН України Копиленко О.Л. Метою спільного засідання стало попереднє обговорення Національної доповіді НАН України 2010 року, для чого було заслухано наукові доповіді на тему «Державно-правові та суспільно-політичні перетворення в Україні на сучасному етапі», проведено дискусії з порушених питань.

Директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, академік НАН України, д.політ.н. Левенець Ю.А. і члени Вченої ради Інституту член-кор. НАН України, д.філос.н., проф. Михальченко М.І., д.філос.н., проф. Рудич Ф.М. у своїх наукових доповідях сфокусувалися на необхідності Національної доповіді як праці, обґрунтованої саме з наукової точки зору, зокрема через складний сценарій політичного розвитку України в 2010 році та належного виконання наукою прогностичної функції; першочерговості визначення в світоглядно-теоретичних питаннях при підготовці цієї доповіді, ретельного аналізу досвіду суспільного і державного життя незалежної України, ідеології державного розвитку; осмислення ключових викликів сучасності, опрацювання вихідних дефініцій політології.

У наукових доповідях членів Вченої ради Інституту історії України НАН України д.і.н., проф. Удода О.А., пров. наук. співр., д.і.н. Верменич Я.В., д.і.н., проф. Шаповала Ю.І. висвітлювалися питання інтеграції науки і суспільної свідомості, взаємодії академічної науки, освіти і історичної пам’яті, механізму державного і суспільного замовлення на знання; адміністративно-територіального устрою України, його реформування, зокрема із врахуванням національних інтересів, історичного досвіду та еволюції адміністративно-територіальних проблем, розвитку регіоналістики як міждисциплінарного напряму; дискутувалися питання держави як гаранта соціальної справедливості, формування сучасної української ідентичності тощо.

Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, акад. НАН України, д.ю.н., проф. Шемшученко Ю.С., члени Вченої Ради Інституту д.ю.н., проф. Оніщенко Н.М., д.політ.н., проф. Кресіна І.О., пров. наук. співр., д.ю.н. Ющик О.І., член-кор. АПрНУ к.ю.н. Нагребельний В.П. в своїх наукових доповідях аналізували та обговорювали проблеми форми державного правління в Україні, розподілу влад, внесення змін до Конституції України; розвитку правових систем сучасності, взаємовідповідності принципів права, відповідальності держави перед особою; державного курсу і державного будівництва в незалежній Україні, відносин громадянського суспільства і держави, її функцій; правової реформи в Україні, розвитку парламентаризму як її напряму; системи державного управління, її вдосконалення; співвідношення демократії, економіки і законності, правого нігілізму і правосвідомості.

Інституті держави і права

За результатами спільного засідання прийнято рекомендації, згідно з якими доцільно поглибити дослідження проблем державно-правових та суспільно-політичних перетворень в Україні на сучасному етапі, вдосконалити дальшу координацію таких досліджень, узагальнити  висловлені пропозиції та використати їх в Національній доповіді НАН України, оприлюднити цю доповідь, надіслати її органам державної влади, видати матеріали спільного засідання окремим виданням.


13 травня 2009 року Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України виповнилося 60 років. У зв’язку з цим 13 травня 2009 року у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася міжнародна науково-практична конференція "Юридична наука: сучасний стан та перспективи розвитку", присвячена 60-річчю від дня утворення Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України.

Конференцію "Юридична наука: сучасний стан та перспективи розвитку" організовано з метою визначення сучасного стану та перспектив розвитку юридичної науки. З вступним привітальним словом виступив Президент Національної академії наук України, академік НАН України Б.Є.Патон, директор Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, академік НАН України Ю.С.Шемшученко.

На конференції виступили з доповідями: - В.Н.Денисов, завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту, член-кореспондент АПрН України, д.ю.н., професор; Ванда Ламм, директор Інституту правових досліджень Угорської академії наук; М.В.Оніщук, Міністр юстиції України, к.ю.н.; О.В.Петришин, віце-президент Академії правових наук України, академік АПрН України; Н.І.Карпачова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; В.М.Шаповал, голова Центральної виборчої комісії України, член-кореспондент НАН України; Н.М.Оніщенко, завіду- вач відділу теорії держави і права Інституту, член-кореспондент АПрН України, д.ю.н., професор; С.Г.Міщенко, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики; О.Л.Копиленко, директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України; Ю.Л.Шульженко, заступник директора Інституту держави і права Російської академії наук, д.ю.н.; О.К.Голіченков, декан юридичного факультету Московського державного університету, д.ю.н., професор; І.С.Гриценко, декан юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.ю.н.; С.М.Сивець, заступник директора – керівник Інституту правових досліджень Національного центру законодавства та правових досліджень Республіки Білорусь, к.ю.н., доцент; В.М.Жуйков, заступник директора Інституту законодавства та порівняльного правознавства при Уряді Російської Федерації, д.ю.н.; В.Б.Авер'янов, завідувач відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту, член-кореспондент АПрН України, д.ю.н., професор; Г.Ю.Бистров, завідувач кафедри аграрного та екологічного права Московської державної юридичної академії, д.ю.н., професор; О.І.Ющик, завідувач Центру теоретичних проблем законотворчості Інституту, д.ю.н.; Я.М.Шевченко, завідувач відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту, академік АПрН України, д.ю.н., професор; Я.Барта, завідувач відділу публічного права Інституту держави і права Академії наук Чеської республіки, к.ю.н.; В.І.Семчик, завідувач відділу правових проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту, член-кореспондент НАН України; І.Б.Усенко, завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту, к.ю.н., професор; О.М.Костенко, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту, академік АПрН України, д.ю.н., професор; В.П.Нагребельний, заступник директора Інституту, член-кореспондент АПрН України, к.ю.н.; П.М.Рабінович, д.ю.н., професор Львівського національного університету ім. Івана Франка; Ю.Л.Бошицький, ректор Київського університету права НАН України, к.ю.н., професор; І.О.Кресіна, завідувач відділу правових проблем політології Інституту, академік УАПН, д.політ.н., професор; В.В.Астанін, проректор Російської правової академії Міністерства юстиції Російської Федерації, професор.

В роботі конференції взяли участь керівні працівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Академії правових наук України, а також науковці, викладачі вищих навчальних та науково-дослідних установ України.

Основними питаннями дискусії на конференції були: теоретико-методологічні засади реформування державної влади в Україні; проблеми реформування політичної системи і публічної влади в Україні; політико-правова реформа: необхідність, поняття, зміст, проблеми і перспективи реалізації в Україні; поділ і єдність державної влади в Україні: питання співвідношення; державна влада і місцеве самоврядування в Україні; утвердження парламентаризму – ключовий фактор розвитку України як демократичної правової держави; адміністративна реформа в контексті політико-правової реформи в Україні; судово-правова реформа в Україні: необхідність, концептуальні засади, проблеми реалізації; конституційний процес і розвиток національної правової системи; проблеми організації державної влади в аспекті європейської інтеграції України тощо.

За результатами конференції прийняті відповідні рекомендації.

Після завершення конференції відбулося Урочисте засідання, присвячене ювілейній даті.

За вагомі здобутки в розвитку української юридичної науки, розбудову України як незалежної демократичної, правової держави співробітників Інституту було відзначено державними нагородами.

Нагороджено:

- Шемшученка Юрія Сергійовича, директора Інституту, академіка НАН України, академіка Академії правових наук та Академії політичних наук України, доктора юридичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України -  орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня;

 - Горбатенка Володимира Павловича, заступника директора Інституту, академіка Академії політичних наук України, доктора політичних наук, професора - орденом князя Ярослава Мудрого У ступеня;

- Нагребельного Володимира Петровича, заступника директора Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук - орденом «За заслуги» ІІІ ступеня;

- Авер′янова Вадима Борисовича,  завідувача відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора - орденом «За заслуги» І ступеня;

нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України:

- Костенка Олександра Миколайовича, завідувача відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту, академіка Академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Семчика Віталія Івановича, головного наукового співробітника Інституту, члена-кореспондента НАН України, академіка Академії  правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Андрійко Ольгу Федорівну, провідного наукового співробітника Інституту, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

- Малишеву Наталію Рафаелівну, провідного наукового співробітника Інституту, академіка Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

- Кулинича Павла Федотовича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Ісаєву Наталію Карлівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

Грамотою Верховної Ради України:

- Квашу Оксану Олександрівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Тарахонич Тетяну Іванівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Батанова Олександра Васильовича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

Почесною грамотою Кабінету Міністрів України:

- Кресіну Ірину Олексіївну, завідувача  відділу правових проблем політології Інституту, академіка Академії політичних наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора політичних наук, професора;

- Оніщенко Наталію Миколаївну, завідувача  відділу теорії держави і права Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

- Бошицького Юрія Ладиславовича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук, професора;

присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України»:

- Ющику Олексію Івановичу, провідному науковому співробітнику Інституту, доктору юридичних наук;

- Пархоменко Наталії Миколаївні, вченому секретарю Інституту, старшому науковому співробітнику, кандидату юридичних наук;

почесне звання  «Заслужений діяч науки і техніки України»:

- Кубку Євгену Борисовичу, головному науковому співробітнику Інституту, члену-кореспонденту Академії правових наук України, доктору юридичних наук, професору;

нагороджено "Почесним знаком Міністерства юстиції України":

- Авер′янова Вадима Борисовича,  завідувача відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

- Сіренка Василя Федоровича, головного наукового співробітника Інституту, члена-кореспондента Національної академії наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Усенка Ігора Борисовича, завідувача відділу історико-правових досліджень Інституту, Заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук, професора;

- Хуторян Наталію Миколаївну, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук, професора;

Ющика Олексія Івановича, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук; 

- Кучеренко Ірину Миколаївну, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук. 

- Шевченко Ярославну Миколаївну, завідувача відділу цивільного, трудового і підприємницького права, академіка Академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Зайчука Олега Володимировича, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук, професора;

- Нагребельного Володимира Петровича,  заступника директора Інституту, Члена-кореспондента АПрН України, кандидата юридичних наук;

- Кривенко Лідію Тарасівну, головного наукового співробітника Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, доктора юридичних наук;

- Мурашина Геннадія Олександровича, провідного наукового співробітника Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, кандидата юридичних наук;

- Антонова Володимира Олександровича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата філософських наук;

- Воротіну Наталію Вікторівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Гаєву Надію Петрівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Костецьку Тетяну Анатоліївну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Дерець Вікторію Анатоліївну, наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Бусуйок Діану Вікторівну, наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Бондарук Тетяну Іванівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Нипорка Юрія Ісаєвича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Тимченка Геннадія Петровича, наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Кас′яненка Юрія Яковича, старшого наукового співробітника Інституту;

нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України:

- Музику Ірину Володимирівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

відзнакою Верховного Суду України:

- Шевченко Ярославну Миколаївну, завідувача відділу цивільного, трудового і підприємницького права, академіка Академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Зайчука Олега Володимировича, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук, професора;

- Сірого Миколу Івановича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

відзнакою Вищого господарського суду України:

- Семчика Віталія Івановича, завідувача відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, академіка Академії правових наук України;

- Нагребельного Володимира Петровича, заступника директора Інституту, кандидата юридичних наук, члена-кореспондента Академії правових наук України;

Почесною грамотою Вищого адміністративного суду України:

 - Авер′янова Вадима Борисовича, завідувача відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

 - Андрійко Ольгу Федорівну, провідного наукового співробітника Інституту, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

 - Олещенка В′ячеслава Івановича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата географічних наук;

 - Педька Юрія Сергійовича, наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

Почесною грамотою Державної судової адміністрації України:

- Костенка Олександра Миколайовича, завідувача відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, академіка Академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Кресіну Ірину Олексіївну, завідувача  відділу правових проблем політології Інституту, академіка Академії політичних наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора політичних наук, професора;

- Батанова Олександра Васильовича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Бобровник Світлану Василівну, провідного наукового співробітника Інституту, кандимдата юридичних наук, професора;

- Сірого Миколу Івановича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

відзнакою Третейської палати України: 

- Нагребельного Володимира Петровича – заступника директора Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук, члена-кореспондента Академії правових наук України, третейського суддю постійно діючого третейського суду при асоціації «Третейський захист»;

- Семчика Віталія Івановича, завідувача відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, академіка Академії правових наук України;

нагороджено відзнакою Президії НАН України «За наукові досягнення»:

- Денисова Володимира Наумовича, завідувача відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту, доктора юридичних наук, професора;

- Акуленка Віктора Івановича, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук, професора;

- Бабкіна Володимира Дмитровича, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук, професора;

- Мироненка Олександра Миколайовича, головного наукового співробітника Інституту, доктора філософських наук, професора;

відзнакою Президії НАН України «За підготовку наукових кадрів»:

- Шевченко Ярославну Миколаївну, завідувача відділу цивільного, трудового і підприємницького права, академіка Академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

відзнакою Президії НАН України «За сприяння розвитку науки»:

- Наумова Володимира Леонідовича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Мунтяна Василя Лук′яновича, члена спеціалізованої ради Інституту, доктора юридичних наук, професора;

 - Коваленка Анатолія Андрійовича, провідного наукового співробітника Інституту, доктора політичних наук, професора, академіка Української академії політичних наук;

відзнакою Президії НАН України «Талант, натхнення, праця»:

- Іванову Анастасію Юріївну, наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Савчука Костянтина Олександровича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Кресіна Олексія Веніаміновича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

Почесною грамотою Президії НАН України:

- Венецьку Марину Віталіївну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Дріжчану Світлану Володимирівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

відзнакою Президії НАН України «За професійні здобутки»:

- Овчіннікову Наталію Іванівну, завідувача бібліотекою Інституту;

- Романюк Валентину Володимирівну, головного бухгалтера Інституту;

- Соколову Надію Костянтинівну, завідувача господарським відділом матеріально-технічного постачання Інституту;

нагороджено Почесними грамотами ВАК України:

- Шемшученка Юрія Сергійовича, Голову спеціалізованої вченої ради Інституту,  директора Інституту, академіка НАН України, доктора юридичних наук, професора;

- Семчика Віталія Івановича, Голову спеціалізованої вченої ради Інституту, головного наукового співробітника Інституту, члена-кореспондента НАН України, академіка Академії  правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Горбатенка Володимира Павловича, Голову спеціалізованої вченої ради, Інституту заступника директора Інституту, доктора політичних наук, професора;

- Ходаківського Михайла Дмитровича, вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Інституту, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата політичних наук;

- Тарахонич Тетяну Іванівну, вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Інституту, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Квашу Оксану Олександрівну, вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Інституту, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Кучеренко Ірину Миколаївну,  заступника голови спеціалізованої вченої ради Інституту, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук;

- Денисова Володимира Наумовича, члена експертної ради ВАК України, завідувача відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора;

- Андрійко Ольгу Федорівну, члена експертної ради ВАК України, провідного наукового співробітника Інституту, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

- Оніщенко Наталію Миколаївну, члена експертної ради ВАК України, завідувача  відділу теорії держави і права Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

- Кресіну Ірину Олексіївну, члена експертної  ради ВАК України, завідувача  відділу правових проблем політології Інституту, академіка Академії політичних наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора політичних наук, професора;

Почесною грамотою Союзу юристів:

- Богініча Олега Леонідовича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Єрьоменко Галину Вікторівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Севрюкову Інну Феліксівну, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Поліводського Олександра Анатолійовича, наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Олещенка В′ячеслава Івановича, старшого наукового співробітника Інституту, кандидата географічних наук;

Подякою Союзу юристів України:

- Антонова Сергія Володимировича, наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Кубальського Владислава Нарцизовича, молодшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Кукуруз Оксану Володимирівну, молодшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Морозову Стеллу Євгенівну, молодшого наукового співробітника Інституту;

- Мельничук Олену Ігорівну,  наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Нерсесяна Армена Сабіровича, молодшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Проценко Ірину Миколаївну, молодшого наукового співробітника Інституту;

- Ромінського Євгена Вікторовича, молодшого наукового співробітника Інституту;

- Сіроткіну Марію В′ячеславівну, молодшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук;

- Чорноус Олександру Володимирівну, молодшого наукового співробітника Інституту, кандидата юридичних наук.

оголошено Подяку Київського міського голови:

- Прилуцькому Сергію Валентиновичу, науковому співробітнику Інституту, кандидату юридичних наук;

- Самойленко Олені Олександрівні, старшому науковому співробітнику Інституту, кандидату юридичних наук;

- Львовій Олені Леонідівні, старшому науковому співробітнику Інституту, кандидату юридичних наук;

- Макаренко Ларисі Олександрівні, старшого науковому співробітнику Інституту, кандидату юридичних наук;

- Кисіль Людмилі Євгенівні, науковому співробітнику Інституту, кандидату юридичних наук;

- Педьку Юрію Сергійовичу, науковому співробітнику Інституту, кандидату юридичних наук;

- Перегуді Євгену Вікторовичу, старшому науковому співробітнику Інституту, кандидату політичних наук;

- Товту Михайлу Михайловичу, старшому науковому співробітнику Інституту, кандидату юридичних наук;

- Пухтецькій Аллі Альбертівні, молодшому науковому співробітнику Інституту;

нагороджено відзнаками Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації:

- Шемшученка Юрія Сергійовича, директора Інституту, академіка НАН України, академіка Академії правових наук та Академії політичних наук України, доктора юридичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України;

 - Авер′янова Вадима Борисовича, завідувача відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора;

- Усенка Ігора Борисовича, завідувача відділу історико-правових досліджень Інституту, Заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук, професора;

- Нагребельного Володимира Петровича,  заступника директора Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, Заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук;

- Горбатенка Володимира Павловича, заступника директора Інституту, академіка Академії політичних наук України, доктора політичних наук, професора;

- Сіренка Василя Федоровича, головного наукового співробітника Інституту, члена-кореспондента Національної академії наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора;

- Ющика Олексія Івановича, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук;

- Кучеренко Ірину Миколаївну, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук;

- Пархоменко Наталію Миколаївну, вченого секретаря Інституту, старшого наукового співробітника, кандидата юридичних наук;

- Хуторян Наталію Миколаївну, провідного наукового співробітника Інституту, доктора юридичних наук, професора;

 - Кубка Євгена Борисовича, головного наукового співробітника Інституту, члена-кореспондента Академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора;

- Стойко Олену Михайлівну, молодшого наукового співробітника Інституту, кандидата політичних наук;

- Семчик Ольгу Олександрівну, молодшого наукового співробітника Інституту.  

G Analytics



сайт создан компанией