Основні напрями наукової діяльності відділу

Основні напрями наукової діяльності відділу міжнародного права та порівняльного правознавства за останні роки

У період становлення у відділі розроблялися проблеми, що стосувалися діяльності України на міжнародній арені, кодифікації міжнародного права у зв’язку з роботою Комісії міжнародного права ООН, підготовки в ООН проекту Загальної декларації прав людини, аналізу статусу американських військових баз з погляду міжнародного права, визначення природи та змісту «добрих послуг» та міжнародного арбітражу як важливих міжнародно-правових засобів мирного врегулювання міжнародних спорів та ін. В центрі уваги досліджень відділу міжнародного права завжди була проблематика права міжнародних договорів. Значну увагу у дослідженнях відділу було приділено проблемі співвідношення міжнародного права і внутрішнього права держав.

З проголошенням незалежності України найголовнішим завданням відділу  було дослідження ряду міжнародно-правових проблем, пов’язаних з конкретною діяльністю України в процесі здійснення нею державного суверенітету у площині насичення його міжнародно-правовим змістом.

Науковці відділу досліджували проблеми ефективного забезпечення норм міжнародного права  у внутрішньому правопорядку України, від якого багато в чому залежить її входження як демократичної держави у світовий та європейський правовий простір. Окремим важливим напрямом, на якому концентрувалась діяльність відділу упродовж багатьох років, була проблематика правонаступництва держав. Було підготовлено серію публікацій, присвячених аналізу широкого комплексу теоретичних і прикладних аспектів оформлення правонаступництва України щодо двосторонніх договірних документів СРСР.

Провадилися дослідження з інших теоретичних проблем міжнародного права, у тому числі з таких, як:

  • міжнародно-правові аспекти роззброєння в ядерно-ракетну еру;
  • роль міжнародного права у підтриманні миру та зміцненні міжнародного співробітництва держав;
  • становлення прав народів у сучасному міжнародному праві;
  • визначення у міжнародному праві складових елементів об’єктивної відповідальності держав за шкоду, заподіяну у зв’язку зі здійсненням правомірної діяльності;
  • ефективність застосування норм міжнародного права в зовнішньополітичній діяльності;
    права і свободи людини. 

Вперше в Україні у відділі було започатковано дослідження, присвячене одностороннім юридичним актам держав. Серед актуальних проблем міжнародного морського права, що досліджувалися у відділі, особливе значення належить питанням, пов’язаним з вивченням теорії і практики розмежування морських просторів, включаючи практику в цій сфері Міжнародного Суду ООН та арбітражних органів, а також питанням розмежування морських просторів Чорноморсько-Азовського басейну в рамках здійснення суверенних прав України згідно з міжнародним морським правом.
Досліджувалися  проблеми захисту конкретних прав людини в Україні в перехідний період розвитку, а також механізми та процедури боротьби з торгівлею жінками та дітьми, створені в рамках міжнародної інституційної структури. Розроблялася проблема міжнародно-правової кримінальної відповідальності за злочин геноциду.

У відділі велика увага традиційно приділяється дослідженню проблем історії вітчизняної та зарубіжної науки міжнародного права. Проводилось спеціальне дослідження наукової спадщини визначного вітчизняного юриста-міжнародника, академіка В.Е.Грабаря.

Комплексне наукове дослідження проблем становлення і формування міжнародно-правової охорони культурної спадщини, її джерел і спеціальних принципів, місця в загальній системі міжнародного права, а також формування міжнародно-правової позиції України в збереженні і поверненні культурних цінностей, її сучасної договірно-правової практики та розвитку внутрішнього законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних зобов’язань стало одним із пріоритетних наукових напрямів у діяльності відділу  міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту.

Сьогодні до сфери дослідження науковців відділу входять такі питання:

  • механізми взаємодії глобалізаційних процесів із змінами в інституційних засадах міжнародного права;
  • комплексний аналіз міжнародно-правових актів та практики їх застосування в цілях встановлення взаємозв’язку між глобалізаційними процесами, що проходять сьогодні в сфері міжнародних відносин та розвитком інституційних засад ООН й ряду регіональних міжнародних організацій;
  • розвиток європейських інституційних засад у сфері охорони культурних цінностей;
  • витоки вітчизняних доктрин щодо встановлення інституційної структури міжнародного співтовариства;
  • методологічні засади дослідження сучасних правових систем.

Продовжуючи традицію вивчення у відділі проблем порівняльного правознавства, започатковану ще наприкінці 50-х років академіком В.М.Корецьким, проводяться дослідження правового регулювання торговельних відносин у Німеччині.
Порівняльне правознавство було представлене у відділі такими фахівцями як Г.В. Александренко, А.С. Герасимов, В.Н. Денисов, Ю.І. Нипорко, В.Ф. Пенківський, Я.Г. Плясун, В.М. Шаповал, О.В. Кресін.

Досліджувалися проблеми:

  • конституційного права США, повноважень Президента та Конгресу США в галузі зовнішньої політики;
  • форми і змісту правових систем країн Африки, що розвиваються;
  • низки методологічних проблем, пов’язаних з розглядом правових систем сучасності, основу яких становить правове закріплення відповідних форм власності, змісту порівняльного правознавства на основі визначення його функцій;
  • особливості розвитку порівняльного правознавства в Україні та основних наукових шкіл в теорії та методології порівняльного правознавства.

Важливим завданням відділу стала підготовка перевидання вибраних творів вітчизняної міжнародно-правової класики ХІХ - першої половини ХХ ст. у рамках «Антології української юридичної думки».

G Analytics



сайт создан компанией