🏁 Новини. Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України

Сьогодні Конституції України – 28 років!

Шановні колеги, працівники юридичної галузі, науковці!

Від імені Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України і від мене особисто дозвольте привітати Вас із визначним державним святом – Днем Конституції України!

Прийняття Основного Закону ознаменувало фундаментальне закріплення нашої незалежності, навіки закарбувало волю українського народу жити у власній суверенній, соборній державі.

Сьогодні ми, як і світова громадськість, визнаємо, що маємо Конституцію, що відповідає основним вимогам сучасного конституціоналізму. Український конституціоналізм має глибокі корені. Сучасній Конституції передували визначні вітчизняні документи минувшини.

За роки незалежності України саме Конституція стала тією платформою, що дозволила, на мою думку, нам рухатися у векторі європейського розвитку. Це підтвердила і світова спільнота, що українці йдуть у правильному напрямку – захисту прав та свобод кожної людини.

У цей знаменний день зичу Вам родинного щастя, міцного здоров’я, здійснення всіх життєвих задумів, плідної праці на благо українського суспільства!

З повагою

Олександр Скрипнюк,
директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України,
віцепрезидент НАПрН України,
академік НАПрН України.

28-річчя Конституції України:
досвід, воєнні випробування та повоєнний ренесанс

26 червня 2024 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «28-річчя Конституції України: досвід, воєнні випробування та повоєнний ренесанс».

Організаторами конференції виступили Національна академія наук України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Національна академія правових наук України.

У конференції взяли участь провідні вчені-юристи України, представники Національної академії наук, Національної академії правових наук України, їх відділення, діяльність яких пов’язана з правовою наукою, народні депутати України, працівники Офісу Президента України, вчені-судді Конституційного Суду України, вчені Вищої ради правосуддя, академіки і члени-кореспонденти Національної академії наук України та Національної академії правових наук України, доктори наук наукових вишів та спеціалізованих вищих відомчих закладів освіти, кандидати наук, докторанти та аспіранти, представники інститутів громадянського суспільства.

Тема конференції є широкою за своїм змістом та надала простір для обговорення й інших актуальних проблем щодо ролі Конституції у формуванні сучасної України та актуальних питань конституційно-правового регулювання повоєнного її відновлення.

З вступним словом на конференції виступив директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк. У своєму виступі Олександр Васильович, зокрема, привітав учасників конференції та окреслив основні питання, які потребують свого доктринально-правового вирішення. Зокрема, проблематику, пов’язану з забезпеченням та захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина під час війни. Сьогодні, як ніколи, – наголосив Олександр Васильович, – актуальним є утвердження права людини на життя та мир. Втім, тут виникає чимало питань, пов’язаних не тільки з недосконалістю чинного національного конституційно-правового законодавства, а й недотриманням та порушенням з боку російського агресора міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини. Людина в умовах війни є найбільш вразливою мішенню та наражається на найбільшу небезпеку. Ситуація ускладнюється ще й тим, що держава надзвичайних умовах війни вимушена обмежувати деякі права людини. І тут ключовим є те, щоб таке обмеження здійснювалося виключно відповідно до положень та вимог Конституції України.

Наразі, – зазначив Олександр Васильович, – для України гостро постала проблема забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованих територіях України, де масово порушуються такі основоположні права та свободи людини, як: право на життя, свободу та особисту недоторканність; право на гідне поводження та недопустимість застосування до людини тортур, жорстокості та нелюдського поводження; право на справедливе судочинство та захист від свавільного арешту чи вигнання; право на свободу пересування; право на громадянство та ін.

Олександр Скрипнюк зупинився на питаннях подальшого удосконалення конституційно-правового забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності України, посилення системи національної безпеки, удосконалення конституційно-правового статусу Збройних Сил України. А також на необхідності конституційних змін та відповідного удосконалення конституційного законодавства. «Така ситуація покладає великі відповідальні завдання на вчених, насамперед юристів, вчених-конституціоналістів, генерування нових ідей і пропозицій щодо вдосконалення Основного Закону, а це в свою чергу вимагає координації досліджень, згуртування зусиль академічних і вишівських науковців, практиків, залучення до процесу представників громадянського суспільства», – підсумував Олександр Васильович.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся віцепрезидент Національної академії наук України, академік НАН України Сергій Пирожков, який зазначив, що сьогодні Основний Закон України став символом боротьби українського народу за свою незалежність, свободу, європейський цивілізаційний вибір. Широкомасштабна агресія росії ставить на порядок денний багато викликів та питань, що потребують свого вирішення. Актуалізуються питання забезпечення дії Конституції та правового регулювання у державі в умовах воєнного стану.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Володимир Журавель, президент НАПрН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор.

Академік-секретар відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України Валерій Смолій у своїй вітальній промові акцентував увагу на тому, що в нинішніх умовах Конституція України поряд з Державним Гербом України, Державним Прапором України, Державним Гімном України стала символом згуртування українського народу в боротьбі за незалежність, свободу та територіальну цілісність. Проте, – як зазначив вчений, – умовах існуючих зовнішніх загроз та внутрішніх викликів для існування Української держави чинна Конституція потребує вдосконалення положень стосовно зовнішніх аспектів суверенітету України, її територіальної цілісності, унітаризму, розвитку демократії тощо.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Дмитро Журавльов, заступник керівника Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород – керівник управління з питань помилування Офісу Президента України, доктор юридичних наук, професор.

Після вступного та привітального слова почалася основна частина конференції, на якій провідні вчені нашої держави виступали з доповідями, що були присвячені проблемам формування конституціоналізму в Україні, розвитку Конституції України, а також її реалізація в умовах воєнного стану та викликів російсько-української війни. Зокрема, на конференції виступили: з доповіддю «Українська правнича наука в умовах воєнного стану: відповіді на виклики сьогодення та стратегічні завдання» доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, перший віцепрезидент НАПрН України О.М. Бандурка; з доповіддю «Конституція України: вже 28 років і ще 28 років» доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України В.М. Шаповал; з доповіддю «Право на мир: статус конституційного закріплення» докторка юридичних наук, професорка, академік НАПрН України, заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Н.М. Оніщенко; з доповіддю «Розвиток українського парламентаризму: виклики та перспективи» народний депутат України Я.Р. Юрчишин; з доповіддю «Конституційно-правовий вимір справедливого повоєнного відновлення» доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПрН України, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» В.А.Устименко; з доповіддю «Проблемні аспекти забезпечення реалізації Конституції України в умовах війни» докторка юридичних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПрН України, завідувачка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Н.М. Пархоменко; з доповіддю «Легітимність публічної влади у світлі захисту фундаментальних прав людини» народний депутат України М.Р. Величкович; з доповіддю «Дія принципів народовладдя і інституційної безперервності влади в Україні в умовах воєнного стану (на прикладі глави держави доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка)»О.В. Марцеляк; з доповіддю «Муніципалізм у системі сучасного конституціоналізму: генетичні витоки та тенденції розвитку» доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України О.В. Батанов та ін.

В обговоренні доповідей взяв участь доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України, головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України В.Ф. Сіренко, який підкреслив, що Конституція України є визначальним чинником забезпечення прав людини та гідних умов її життя. Разом з тим наголосив на посиленні гарантій конституційного ладу України з метою забезпечення її сталого розвитку як демократичної, правової, зокрема як соціальної держави.

Загалом у межах конференції було розглянуто пріоритетні напрямки конституційних змін та зазначено, що Конституція України стала поштовхом для формування усіх галузей національного права і законодавства та продуктивного розвитку усіх сфер суспільного життя: політичного, економічного, соціального, культурного, екологічного тощо.

Разом з тим, учасники конференції акцентували увагу на необхідності посилення захисту Конституції України та розвитку її положень, зміцнення засад конституціоналізму в Україні, забезпечення конституційних принципів та посилення гарантій конституційного ладу України з метою забезпечення її сталого розвитку як демократичної, правової, соціальної держави, повноправного члена світового співтовариства, здійснення правових заходів зі зміцнення демократії та верховенства права в умовах викликів та випробувань російсько-української війни. З огляду на це одноголосно було прийнято Рекомендації конференції.

Директор Інституту взяв участь у загальних зборах НАПрН України

7 червня 2024 року пройшла чергова сесія загальних зборів Національної академії правових наук України, яка проходила у змішаному форматі – робота дільниць у Харкові, Києві та Одесі та у режимі відеоконференції.

Зі звітною доповіддю про основні результати діяльності Національної академії правових наук України у 2023 році та завдання наступного періоду виступив президент НАПрН України Володимир Журавель.

З вітальним словом до учасників по відеоконференції звернувся директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віцепрезидент НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк. У своєму виступі Олександр Васильович, зокрема, зазначив, що є спільна програма співпраці Національної академії правових наук з Національною академією наук України. Також на сьогодні розвивається співпраця з Академією педагогічних наук у плані розвитку юридичної освіти, підготовки кадрів і проведення спільних заходів. «Щоправда, у нас є чимало проблем. І одна з них – це «старіння» кадрів. Безумовно, ми провідна наукова установа. Разом з тим, ми беремо на себе відповідальність за підготовку якісних кваліфікованих освітніх кадрів. І в цьому плані співпрацюємо з провідними закладами вищої юридичної освіти. Разом проводимо семінари, конференції тощо. Незабаром будемо відзначати 28-му річницю Конституції України. Принагідно хочу запросити до участі у конференції», – зазначив Олександр Скрипнюк.

На загальних зборах Національної академії правових наук України також обговорено та прийнято такі рішення: затверджено нову редакцію статуту Національної академії правових наук України; відбулось затвердження академіків-секретарів відділень Академії; створено Координаційну раду Національної академії правових наук України, затверджено положення про неї та персональний склад.

Виступ директора Інституту на VІІ Київському полілогу

7 червня 2024 року Верховний Суд спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України, Вищим антикорупційним судом, Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України та Вищою радою правосуддя провели VІІ Київський полілог «Українська антикорупційна правова платформа: забезпечення права на справедливий суд».

Участь у заході взяв директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віцепрезидент НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк. У своєму виступі Олександр Васильович, зокрема, зазначив, що цей полілог проходить в складній обстановці, в умовах загострення ситуації на східному фронті. І сьогодні важливе місце на порядку денному діяльності держави посідає боротьба з корупцією. Адже недарма демократичним міжнародним співтовариством корупція визначається як одна з головних перешкод для процвітання і сталого розвитку, а в умовах війни вона несе загрозу для демократичних інститутів, економічного поступу та національної безпеки країни. За цих умов боротьба з корупцією стає невід’ємною рисою ефективної системи правосуддя. Разом з тим маємо ситуацію, за якої рівень корупції в країні не знижується. Ефективна протидія корупції потребує адекватної державної політики, підкріпленої відповідною тактикою.

Олександр Скрипнюк підкреслив, що проблема корупційних злочинів сьогодні стала викликом для державної влади та судової системи і вирішення цих проблем стане лакмусом на зрілість демократії в Україні та її здатності до реальних євроінтеграційних процесів. Наскільки з вирішенням цих проблем справиться держава, її влада, судова система, залежить майбутній цивілізаційний поступ України.

Свою роль у справедливому вирішенні зазначеної проблеми мають відігравати суди. На запит суспільства в складних умовах ефективно має відповідати незалежна судова система із сильними і авторитетними інституціями, які б викликали довіру у суспільства.

Вчений повідомив, що успішна антикорупційна політика неможлива без її наукового юридичного забезпечення. У зв’язку з викладеними вище проблемами постає завдання, насамперед перед юридичною наукою, щодо вироблення нею ефективних пропозицій і рекомендацій з метою досягнення справедливого правосуддя та справедливого покарання за вчинення корупційних злочинів. Це покладає відповідні завдання на наукові інституції держави. Наразі Інститут держави права імені В.М. Корецького НАН України та Національна академія правових наук України з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну переглянули свою діяльність та скоригували свої науково-дослідні проекти відповідно до викликів та вимог воєнного часу.

Перед наукою, судовою системою в умовах війни постає ще багато проблем в плані подолання корупції. «І цей форум є дуже гарною площадкою для пошуку ефективних відповідей на складні питання, які висуває життя. Плідна співпраця інтелектуальної частини суспільства, органів державної влади та інститутів громадянського суспільства сприятиме ефективному подоланню викликів часу щодо корупції через здійснення правосуддя. Впевнений, що консолідація зусиль дасть плідні результати», – підсумував Олександр Скрипнюк.

Також від Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України участь у полілогу взяли завідувачка відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту, докторка юридичних наук, професорка Зоя Загиней-Заболотенко; членкиня Вищої ради правосуддя, провідна наукова співробітниця відділу проблем кримінального права та кримінології Інституту, докторка юридичних наук, професорка Оксана Кваша; член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, старший науковий співробітник відділу проблем кримінального права та кримінології Інституту, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Віталій Гацелюк; аспірантка Інституту Яна Голуб. Окрім того, працівники та аспіранти Інституту брали участь у діяльності полілогу онлайн.

У своїх виступах Зоя Загиней-Заболотенко піднімала проблему правозастосовних проблем квазікримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні, а Віталій Гацелюк – проблему діалектики пошуку ідеального судді в дискурсі суспільства пост правди.

Учасники заходу – судді, науковці, представники органів державної влади, міжнародні та національні експерти обговорили питання щодо судової практики як елементу антикорупційної правової політики, забезпечення права на справедливий розгляд справи (процесуальні аспекти), справедливого правосуддя у справах про корупцію як елементу забезпечення стійкості держави у війні.

31 травня 2024 року до Міжнародного дня захисту дітей за підтримки
Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбувся форум
«Захист прав дітей та батьків в умовах воєнного стану».

Організатором заходу виступила ГО «Трибуна жінки», основу якої складають жінки – наукові співробітниці Інституту.

Захід відкрив директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, віцепрезидент НАПрН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк. Він наголосив на важливості розв’язання проблеми захисту прав дітей в умовах війни. Українські діти потерпають від обстрілів, поранень, знущань окупантів та позбавлені можливості повноцінної шкільної освіти.

В заході взяли участь народна депутатка України Марія Мезенцева; заступниця голови КМДА Марина Хонда; президентка ГО «Трибуна жінки», заступниця директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАПрН України Наталія Оніщенко; керівник Управління з питань помилування Офісу Президента України, доктор юридичних наук Дмитро Журавльов; перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли; наукова консультантка департаменту аналітичної та правової роботи апарату ВС, докторка юридичних наук Марина Булкат; докторка юридичних наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леся Малюга; голова підкомітету профільного Комітету Верховної Ради України Тетяна Скрипка. Участь також взяли представники органів влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій та ін.

«Спортивне право України: теоретичні і практичні проблеми формування галузі»

5 червня 2024 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Спортивне право України: теоретичні і практичні проблеми формування галузі», присвячена 75-річчю заснування Інституту.

Організаторами конференції виступили Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Міністерство молоді і спорту України, Національна академія правових наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національний олімпійський комітет України.

Участь у конференції взяли науковці Інституту держави і права імені В.М. Корецького, представники Національного олімпійського комітету України, Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, а також науковці та керівники закладів вищої освіти: Київського університету права НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Учасників конференції привітав директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віце-президент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк. Він наголосив, що важливе значення має правове врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері спорту, розвиток в умовах воєнного стану параолімпійського спорту, питання реабілітації, пенсійного забезпечення, вирішення конфліктних ситуацій в спортивній галузі, а також вдосконалення національного законодавства в цій галузі.

У ході зустрічі учасники обмінялись думками стосовно правового забезпечення функціонування спорту в Україні та формування спортивного права як комплексної галузі права. Свої думки та пропозиції висловили: Наталія Коваленко, заступниця виконавчого директора Національного олімпійського комітету України; Юрій Кризський, член НОК, директор Координаційного центру «Спортивне право»; Іван Кайло, проректор з наукової роботи Київського університету права НАН України, доктор юридичних наук; Михайло Теплюк, заступник керівника Апарату ВРУ – керівник Головного юридичного управління, доктор юридичних наук; Олексій Ющик, головний науковий співробітник керівник Центру теоретичних проблем законотворчості, доктор юридичних наук; Віталій Косович, завідувач кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук; Віра Риндюк, професорка кафедри теоретичної юриспруденції Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, докторка юридичних наук; Олексій Ющик, докторант Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук.

Учасники Міжнародної науково-практичної конференції відзначили факт заснування Міжвідомчого науково-практичного проєкту «Спортивне право». За результатами конференції схвалено Рекомендації, у яких підкреслюється значення методологічного аспекту в галузевому поділі права і формування комплексної галузі спортивного права.

«Джерела судового права в Україні»: презентація монографії

30 травня 2024 року в Інституті держави і права України ім. В.М. Корецького відбулась презентація колективної монографії «Джерела судового права в Україні», що присвячена 75-й річниці Інституту.

Відкриваючи захід, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк відзначив важливість виходу в світ колективної монографії. За словами Олександра Скрипнюка, видання вже отримало схвальні відгуки. «Схожої монографії в Україні ще не видавалось, і у цьому її наукова новизна», – резюмував Олександр Васильович.

Вітаючи присутніх, Олександр Скрипнюк акцентував увагу на тому, що провідна роль у підготовці монографії належить керівникові авторського колективу, доктору юридичних наук, професору, дійсному члену Національної академії правових наук України, заслуженому юристу України Анатолію Селіванову. У вітальному слові Олександр Скрипнюк подякував авторам, які долучилися до видання. Це, насамперед, науковці Інституту держави і права України ім. В.М. Корецького, відомі вчені в науці публічного права, професійні судді, представники академічних установ України та вищих навчальних закладів України. Слова подяки пролунали і рецензентам: Ю.Г. Барабашу, доктору юридичних наук, професору, члену-кореспонденту Національної академії правових наук України та Ю.В. Георгієвському, доктору юридичних наук.

Запрошений до слова Анатолій Селіванов зазначив, що у монографії, яку наразі підготували, вченим разом з практиками вдалося віднайти теми, що дають кожному правознавцю змогу здійснити аналіз теорії і практики. На конституційній хвилі «вагомості» зосереджено більшість матеріалів та, починаючи зі вступу, продемонстровано пріоритети і шляхи до удосконалення існуючої системи територіальних судів. Вчені та практики виклали власні думки не щодо понять і термінів, які існують або виникають в юридичній науці та практиці, а щодо їх правильного праворозуміння.

Виступаючи на заході, заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, академік НАПрН України Наталія Оніщенко зауважила, що монографії, запропоновані паном Селівановим – завжди цікаві та викликають певний інтерес. Науковиця зазначила, що різні вчені, різні наукові школи займали й займають доволі відмінні позиції щодо призначення судового права й процитувала Анатолія Селіванова, як саме він вбачає призначення судового права як вчення про судову владу в публічно-правовій системі України.

В обговоренні монографії взяли участь: завідувачка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, Наталія Пархоменко; завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України Ігор Усенко; завідувачка кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка юридичних наук, професорка, Оксана Хотинська-Нор; кандидат юридичних наук, суддя окружного адміністративного суду м. Києва, заступник Генерального прокурора України (у відставці) Олег Володимирович Бачун; доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, суддя Конституційного Суду України, Віктор Городовенко; доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права Олег Володимирович Марцеляк; вчена секретарка Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, Анжеліка Романівна Крусян.

XV ЩОРІЧНА МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРАВОВІ ЗАСАДИ НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
НАЦІОНАЛЬНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД»

22 квітня 2024 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася ХV щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Правові засади нормотворчої діяльності: національний і зарубіжний досвід».

У конференції взяли участь провідні вчені-юристи України, зокрема, 30 докторів наук, представники 15 вітчизняних закладів вищої освіти та двох вищих навчальних закладів Республіки Польща (Гданський університет, Варшавський університет), представники вищих органів державної влади, у тому числі народний депутат України, наукова молодь, а також студенти провідних закладів вищої освіти України. Всі учасники конференції полемічно і, водночас, конструктивно обговорили фундаментальні проблеми, пов’язані із забезпеченням прогресивного державно-правового розвитку України, зокрема в умовах війни, повоєнного миробудівництва та відбудови Української держави, передусім тих чинників, що справляють визначальний вплив на удосконалення правотворчої діяльності в умовах демократичного розвитку. У зазначеному контексті особлива увага на конференції була приділена питанням правотворчості та трансформації законодавства України в сучасних умовах.

Після вступного та привітального слова почалася основна частина конференції, на якій провідні вчені нашої держави, а також зарубіжних країн, виступали з доповідями, що були присвячені актуальним проблемам розвитку правових засад нормотворчої діяльності в контексті національного та зарубіжного досвіду. Зокрема, на конференції виступили з доповідями: О.С. Бакумов, народний депутат України, доктор юридичних наук, професор; Н.М. Оніщенко, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України; С.Д. Гусарєв, перший проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; С.С. Чернявський, проректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Ярослав Несьоловський, доктор права, адвокат, кафедра теорії та філософії держави і права Гданського університету; Н.М. Пархоменко, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений юрист України; С.Г. Стеценко, суддя Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; О.М. Головко, проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В.М. Каразіна, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України; Гжегожу Верчинські, доктор габілітований, професор Гданського університету; С.В. Бобровник, завідувач кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор; Б.І. Андрусишин, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права та політології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Н.Р. Малишева, провідний науковий співробітник відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України; Р.П. Луцький, директор Науково-дослідного інституту імені Академіка Івана Луцького Університету Короля Данила, доктор юридичних наук, професор; В.І. Олещенко, в.о. завідувача відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидат географічних наук, доцент, заслужений юрист України; Ю.В. Цвєткова, доцент кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, доцент.

У процесі виступів провідних українських та зарубіжних вчених були обговорені актуальні проблеми нормотворчої діяльності в Україні в сучасних умовах, зокрема, специфіка національного досвіду правового регулювання нормотворчої діяльності, сутнісні характеристики нормопроектувальної діяльності в нових реаліях, проблемні питання відомчої нормотворчої діяльності в сучасних умовах, а також правового моніторингу як складової наукового забезпечення правотворчого процесу, нормотворча діяльність як фактор зміни судової практики у світлі досвіду Верховного Суду, проблеми нормотворчої діяльності в українській правовій думці ХІХ – початку ХХ століття, польський досвід у сфері оголошення закону, принципи організації нормотворчості, правове забезпечення збереження національної ідентичності українців у російській федерації, екологічна правотворчість в особливий період, нормотворчість органів публічної влади в контексті розвитку сучасного позитивного права, етапи становлення сучасної системи правового регулювання нормотворчої діяльності в Україні тощо.

Зокрема, Наталія Миколаївна Оніщенко у своєму виступі наголосила на тому, що сучасні нормативно-правові акти повинні відповідати реаліям життя, а нормопроєктувальні практики враховувати сучасний контекст світового правового правопорядку. Це означає, що нормопроектувальна робота на усіх рівнях від вищих органів державної влади (загальна нормотворчість), центральних органів виконавчих влади (відомча нормотворчість), місцевих органів виконавчої влади (місцева нормотворчість) до нормотворчості керівників підприємств, установ, організацій (локальна нормотворчість) повинна дієво забезпечувати права, свободи і законні інтереси людини. Наталія Миколаївна Пархоменко у своєму виступі розповіла про особливості правового моніторингу як складової наукового забезпечення правотворчого процесу. Зокрема, було акцентовано увагу на тому, що саме правовий моніторинг дає змогу виявити та сформулювати єдині принципи та підходи до розвитку правової системи та системи права, визначити напрями цього розвитку відповідно до інтересів та потреб суспільства; уніфікувати та стандартизувати систему права та, як наслідок, – зміцнити правопорядок, що є основною метою правової політики сучасної держави. При цьому правовий моніторинг передбачає поступову та системну, науково-обґрунтовану оцінку сутності та змісту суспільних відносин, чинних нормативно-правових актів України, правових актів ЄС, практики Європейського Суду, правозастосовної практики, вітчизняної судової практики, актів офіційного тлумачення норм права, правової доктрини тощо.

Світлана Василівна Бобровник виголосила доповідь, присвячену поняттю та принципам організації нормотворчості. У її виступі було наголошено, зокрема, на тому, що сучасні умови розвитку суспільства потребують переосмислення сутності та призначення принципів нормотворчості, що обумовлюється, зокрема, еволюцією правового регулювання від нормативного спрямування до людиноцентризму, що суттєво підвищує значення принципів приватного права; трансформацією правового світогляду до верховенства права та визначення прав і свобод людини вищою соціальною цінністю; плюралізмом сутності досліджуваних принципів нормотворчості із такими засобами соціального регулювання, як релігія, мораль, етика; врахуванням динаміки розвитку суспільства, пов’язаного з необхідністю подолання суспільних протиріч; залежністю принципів нормотворчості від досягнень науки, юридичної практики, пануючого світогляду та рівня розвитку суспільства; значенням принципів як засобу забезпечення системності нормативних актів як результату нормотворчості; виявом творчості нормотворців, які впроваджують принципи в процесі підготовки та прийняття нормативних актів тощо.

У цілому в межах конференції були розглянуті і обговорені як найрізноманітніші теоретико-прикладні аспекти розвитку правових засад нормотворчої діяльності в сучасних умовах, так і значна кількість актуальних питань, пов’язаних із правовим забезпеченням здійснюваних в Україні реформ.

17 квітня 2024 року директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віцепрезидент НАПрН України СКРИПНЮК Олександр Васильович був нагороджений Відзнакою «З нагоди ювілею 20-річчя відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору» та вітальною адресою Київської православної богословської академії.

Від імені Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія вітальне слово проголосив о. Віталій Даньчак. Він привітав Олександра Васильовича з днем народження та відзначив, що Олександр Васильович Скрипнюк – не тільки визнаний, відомий вчений, який зробив величезний вклад в розвиток української юридичної науки та української держави і права, але також є Людиною з великої літери, має високі людські властивості.

Від Київської православної богословської академії вітальну адресу зачитав та вручив о. Ярослав Романчук.

Вручення Відзнаки та привітання відбулися в урочистій обстановці, у присутності представників колективу Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України.

09 січня 2024 року відбулося перше у 2024 році засідання
Вченої ради Інституту держави і права імені В.М. Корецького

Основним питанням порядку денного було затвердження звіту про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту у 2023 році. З доповідями про основні положення Звіту (який буде розміщено на сайті Інституту) виступили в.о. вченого секретаря Інституту, д.ю.н., професор А.Р. Крусян та директор Інституту, академік НАПрНУ О.В. Скрипнюк. Зокрема, були підведені підсумки про основні здобутки і досягнення Інституту у 2023 році, наголошено на успіхах та напрацюваннях, які відображені в численних наукових публікаціях, монографічних та науково-експертних роботах, а також апробовані на багатьох наукових конференціях, круглих столах, полілогах, інших наукових форумах та впровадженні в практику. В обговоренні Звіту взяли участь Ю.С. Шемшученко – академік НАН України, Почесний директор Інституту, радник при Президії НАН України; В.П. Нагребельний – член-кореспондент НАПрН України, к.ю.н., заступник директора з наукової роботи Інституту; Н.М. Пархоменко – член-кореспондент НАН України, д.ю.н., зав. відділу Інституту; Н.К. Ісаєва – к.ю.н., голова Первинної профспілкової організації Інституту; В.І. Олещенко – в.о. завідувача відділу Інституту, старший науковий співробітник Інституту та ін. Вчена рала одноголосно схвалила Звіт про наукову і науково-організаційну діяльність Інституту у 2023 році.

Крім того, на засіданні були визначені основні напрямки подальшого удосконалення діяльності Інституту у 2024 році та важливі аспекти щодо підвищення ефективності його роботи, оптимізації науково-організаційних процесів, підкреслені важливість розвитку міжнародного партнерства, розширення науково-дослідної бази та подальшого впровадження інноваційних технологій у процеси наукових досліджень. У підсумку засідання Вченої ради зазначено, що минулий рік був важливим етапом у розвитку Інституту, але перед Інститутом стоять нові завдання, перш за все, зумовлені війною, яка, безумовно, вплинула на українську науку та поставила на порядок денний питання, пов’язанні з воєнним станом та проблемами повоєнної відбудови України. Адже наука має бути орієнтована на практику, яка є споживачем її результатів та критерієм істинності наукових досягнень. Провідний центр української юридичної науки – Інститут держави і права імені В.М. Корецького – традиційно досліджує та ефективно вирішує ті правові питання, які є на часі та відображають суспільні потреби, з метою утвердження та сталого розвитку України як демократичної, правової держави, повноправного члена європейського співтовариства.

Новини

Сьогодні Конституції України – 28 років!

28-річчя Конституції України:досвід, воєнні випробування та повоєнний ренесанс