Вибори директора
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького Національної
академії наук України

Про розмір оплати за надання платних послуг Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України
(Наказ № 23 від 29.02.2024 р.)



Правила прийому на навчання
до аспірантури та докторантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України
в 2023 році

Акуленко В І.
Науково-публіцистичні етюди до портрета професора Володимира Денисова венциклопедичному інтер’єрі до 70-річчя Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
(1949–2019)

Євроатлантичний вектор України: національна доповідь./ ред.кол. С.І. Пирожков,І.О.Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Національна академія наук України,2019. 328 с.

Правова позиція щодо статусу Автономної Республіки Крим

Рецензія на Енциклопедію міжнародного права (Том 1)


Бібліометричний профіль інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
Google Scholar






Інформація про проведені заходи 2013


2013 2012 2001-2011

Проведені заходи 2013

ДО ПИТАННЯ ПРО ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ АГРАРНИХ, ЗЕМЕЛЬНИХ, ЕКОЛОГІЧНИХ ТА КОСМІЧНИХ ВІДНОСИН

22 листопада 2013 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему «Проблеми розвитку публічно-приватного партнерства у сфері аграрних, земельних, екологічних та космічних відносин», що була організована відділом проблем аграрного, земельного та екологічного права. У конференції взяли участь керівні працівники державних органів і наукових установ, а також науковці та викладачі вищих навчальних закладів: Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», юридичних факультетів Київського і Львівського національних університетів, Національного університету «Одеська юридична академія», Національного університету біоресурсів і природокористування України, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Хмельницького університету управління та права, юридичного факультету Білоруського державного університету тощо.

Місце зустрічі фахівців було обране не випадково, адже в Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України здійснюються комплексні наукові дослідження сучасних правових проблем розвитку публічно-приватного партнерства у сфері аграрних, земельних, екологічних та космічних відносин. У 2013 році співробітниками відділу проблем аграрного та земельного права Інституту завершено виконання науково-дослідної теми «Правові проблеми публічно-приватного партнерства у аграрних та земельних відносинах». З метою презентації результатів дослідження представникам органів державної влади, а також науки та практики земельного, аграрного, екологічного та космічного права була організована та проведена міжнародна науково-практична конференція.

Ю.С. Шемшученко (директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАН України) привітав учасників конференції та відзначив, що дослідження даної теми є надзвичайно важливим в умовах розвитку сучасної України, адже воно вже набуло значного поширення в інших країнах та є новим інструментом в сфері розвитку аграрного, земельного, екологічного та космічного права в Україні.

П.Ф. Кулинич (завідувач відділом проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник) у своїй доповіді звернув увагу, що в рамках публічно-приватного партнерства існує не зовсім рівний статус партнерів. При цьому приватним партнерам частіше легще здійснювати господарську діяльність без залучення державного партнера. На думку П.Ф. Кулинича, переваги публічного партнера очевидні, адже воно буде використовувати техніко-економічні ресурси. При цьому, переваги приватного партнера і досі не зрозумілі. Отже, слід видати в новій редакції Закон України «Про державно-приватне партнерство» і встановити, що держава має нести відповідальність на рівні з приватним партнером. Слід запровадити Державну службу охорони ґрунтів, що є, на думку П.Ф. Кулинича, цілком виправданим і надати йому контролюючі та дорадчі функції.

В.І. Олещенко (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений юрист України, академік Української екологічної академії наук, доцент) виступив на пленарному засіданні конференції та доповів про правові механізми збереження природного різноманіття та вирішення інших екологічних проблем на засадах публічно-приватного партнерства.

Концепція дослідження наукової теми «Правові проблеми розвитку аграрного права» стала предметом дослідження В.І. Семчика (доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України). На підставі аналізу аграрної і земельної реформ та стану їх правового регулювання вченим були досліджені теоретичні та практичні проблеми розвитку законодавства України у зазначених сферах.

Учасники конференції також обмінювалися думками щодо правових проблем, які існують у правовому полі інших держав. Зокрема, Т.І. Макарова, (доктор юридичних наук, професор, професор кафедри екологічного та аграрного права Білоруського державного університету) звернула увагу на те, що у законодавстві Республіки Білорусь немає єдиного нормативно-правового акту, який би регулював відносини у сфері публічно-приватного партнерства в сфері аграрних, земельних, екологічних та космічних відносин. Водночас, пані Макарова звернула увагу на той факт, що публічно-приватне партнерство фактично є напрямом реалізації правового механізму охорони навколишнього природного середовища, який дозволяє підвищити ефективність природоохоронних засобів без додаткових бюджетних коштів. Термін «публічне партнерство» є ширшим за термін «державне партнерство», адже він включає участь організацій в здійсненні публічно-приватного партнерства. Для використання можливостей публічно-приватного партнерства в повному об’ємі необхідним є його визнання на рівні Закону Республіки Білорусь «Про охорону навколишнього природного середовища» в якості самостійного напряму екологічної політики держави та наступного удосконалення законодавства в напрямі визначення специфічних для екологічних відносин правових форм, в яких таке партнерство буде оптимальним.

І.В. Попов (кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права ЧОУ ВПО «ОмЮА» з міста Омськ, Російська Федерація) розповів учасникам про те, що до тих пір, поки у кожного члена суспільства не складеться внутрішній екологічний імператив, згідно якого кожне потенційно небезпечне для природи рішення буде прийматися з врахуванням можливих негативних наслідків, сподіватися на те, що вдасться вирішити проблему захисту природи тільки соціальними та економіко-правовими механізмами неможливо. Однією з складових формування такого імперативу є реалізація принципу невідворотності кримінальної відповідальності. У сучасних складних соціально-економічних умовах тільки неминучість кримінальної відповідальності стимулює осіб, що відповідають за прийняті рішення здійснити вибір на користь збереження природи: застосувати прийняті рішення, застосувати сучасні природозберігаючі технології, встановити очисні споруди та обладнання, своєчасно здійснювати обслуговування та ремонт потенційно небезпечних об’єктів та агрегатів. Отже, саме кримінальне право може впливати на прийняття управлінських рішень з врахуванням екологічних інтересів суспільства.

Предметом дискусій та обговорень під час конференції стали загальнотеоретичні та практичні питання, що досі залишаються недостатньо дослідженими. За результатами проведеної конференції буде виданий збірник тез учасників з метою подальшого дослідження та розвитку питання впровадження публічно-приватного партнерства в сфері аграрних, земельних, екологічних та космічних відносин в Україні.

Проблеми розвитку публічно-приватного партнерства у сфері аграрних, земельних, екологічних та космічних відносин проведення міжнародна науково-практичної конференції
правові механізми збереження природного різноманіття та вирішення інших екологічних проблем на засадах публічно-приватного партнерства сучасні правові проблеми розвитку публічно-приватного партнерства
конференція на тему Проблеми розвитку публічно-приватного партнерства учасники науково-практичної конференції


Результати
науково-практичної конференції
«Правові відносини: проблеми теорії та практики»
15 листопада 2013 року
до 150-ти річчя
академіка Всеукраїнської академії наук
Олексія Михайловича Гуляєва
(1863-1923)

Наука не може існувати і розвиватися за межами дискусії, саме в дискусії і народжується істина, до якої прагнуть науковці.

Рада молодих вчених Інституту держави і права ім. В.М. Корецького провела чергову IV міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену одному з основних питань юридичної науки – правовим відносинам.

Проведеною конференцією започатковано традицію вшанування видатних вчених-правознавців, які були академіками Всеукраїнської академії наук (НАН України), або ж працювали в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького.

Перша іменна конференція була присвячена пам’яті видатного вченого-романіста та цивіліста академіка ВУАН Олексія Михайловича Гуляєва. Саме 2013 року йому б виповнилося 150 років. Молоді науковці не могли оминути увагою цю визначну постать і шляхом проведення конференції вшанували його пам’ять та згадали про його вагомий внесок в розвиток юридичної науки.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся заступник директора Інституту, проф. В.П. Горбатенко, який зазначив, наскільки важливо проводити науково-практичні конференції, актуальність порушених тем, наголосив на основних проблемних питаннях та викликах сучасної юридичної науки.

У привітальній частині конференції виступив голова Ради молодих вчених Інституту к.ю.н., старший науковий співробітник М.М. Шумило, який вказав на значний науковий потенціал молодих вчених Інституту, про напрямки роботи Ради молодих вчених тощо. Наголошувалося на тому, що зазначена науково-практична конференція, організована Радою молодих вчених, є одним із небагатьох наукових заходів в Інституті, що дозволяє брати участь у ній представників усіх юридичних наук.

Перша частина конференції була присвячена пам’яті та науковій спадщині академіка О.М. Гуляєва. З основною доповіддю на тему «Академік Олексій Михайлович Гуляєв: матеріали до наукової біобібліографії» виступив завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, проф. І.Б. Усенко, який розповів про життєвий та науковий шлях академіка О.М. Гуляєва, про його навчання та перші наукові здобутки. Також було наголошено на важливості продовження досліджень наукової спадщини видатного українського вченого.

Зі змістовною та цікавою доповіддю виступила к.ю.н., докторант кафедри історії права і держави Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Л.В. Міхневич. Дослідниця зупинилася на періоді життя та роботи академіка О.М. Гуляєва у Київському комерційному інституті. Наголошувалося на тому, що архівної інформації про відомого вченого не багато і доводиться по крупинах заповнювати «білі плями» в його біографії. Крім цього, доповідачка зазначила, що О.М. Гуляєв був і практичним юристом, а також членом авторського колективу, який готував коментар до Цивільного кодексу, який на жаль втрачений.

З не менш цікавими доповідями виступили інші наукові дослідники, які, проаналізувавши роботи О.М. Гуляєва, вказали на їх актуальність і сьогодні. Серед них доповідь: А.Ю. Іванової «Співвідношення загального та місцевого права (за матеріалами працю О.М. Гуляєва)», С.Є. Морозової «Значення робіт О.М. Гуляєва для сучасних досліджень в цивілістичних галузях права», Є.В. Ромінського «Шляхи впливу римського права на давньоруське право княжої доби (Х-ХІ ст.): у контексті досліджень О.М. Гуляєва», О.О. Малишева «Деякі роздуми за читанням книги О.М. Гуляєва «Найм послуг» та ін.

Друга частина конференції була присвячена проблемам теорії та практики правових відносин. Жваву дискусію викликала доповідь к.ю.н., докторанта кафедри цивільного процесу Уральської державної юридичної академії (Єкатеринбург) Д.Б. Абушенка на тему «Конфліктологія матеріально-правових і процесуальних інститутів: постановка проблеми». Не менш дискусійною буда доповідь к.ю.н., доцента кафедри цивільного процесу Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова С.В. Моісєєва на тему «Владний характер цивільних процесуальних правовідносин». У форматі дискусії виступили к.ю.н. старший науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою С.В. Прилуцький, к.ю.н., доцент кафедри правосуддя Київського університету ім. Тараса Шевченка І.О. Ізарова та ін.

З ґрунтовною доповіддю виступила к.ю.н., докторант відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту С.В. Вишновецька на тему «Концептуальні підходи до розуміння поняття трудових правовідносин». До дискусії щодо теоретичних проблем правовідносин долучився д.ю.н., старший науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту О.В. Батанов, к.ю.н., старший науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Я.В. Сімутіна, к.ю.н., докторант Київського університету ім. Тараса Шевченка І.А. Галіахметов, науковий співробітник відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Л.Г. Козлюк та ін.

Можливість виступити та взяти участь у дискусії мали також молоді вчені, які тільки стають на шлях осягнення наукових істин.

Конференція пройшла в доброзичливій та привітній атмосфері, наукові доповіді вирізнялися високим рівнем теоретичних знань, обговорювалися актуальні та насущні проблеми юридичної науки і практики.

Результати науково-практичної конференції «Правові відносини: проблеми теорії та практики» науково-практична конференція до 150-ти річчя Гуляєва конференція
IV міжнародна науково-практична конференція з права

За результатами конференції був опублікований збірник наукових праць.

Редакційна рада збірника відібрала 6-ть кращих робіт, які будуть опубліковані у щорічнику Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, серед яких такі роботи наступних авторів:

  1. Коваля Дмитра Олександровича (асистент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного у-ту «Одеська юридична академія») «Механізм контролю за виконанням Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту»;
  2. Пількова Костянтина Миколайовича (здобувач відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПН України) «Право, яким регулюється доказування у міжнародному комерційному арбітражі
  3. Шпарика Назара Ярославовича (аспірант кафедри трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного у-ту ім. Івана Франка) «Види міжнародно-правових актів як джерел екологічного права України»;
  4. Гриб Анни Миколаївни (аспірант кафедри історії держави і права Національного у-ту «Одеська юридична академія») «Примирні правовідносини: постановка проблеми»;
  5. Черкасова Олега Володимировича (аспірант каф. трудового права Національного у-ту «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого») «Окремі аспекти правовідносин юридичної відповідальності в трудовому праві»;
  6. Каптар Ганни Григорівни (асистент кафедри цивільного права юридичного факультету Чернівецького національного у-ту ім. Юрія Федьковича) «Теоретико-правові проблеми регулювання відносин у сфері добровільного пенсійного страхування в Україні».

За кращу доповідь серед молодих вчених відзначено:

Шпарика Назара Ярославовича (аспірант кафедри трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного у-ту ім. Івана Франка) на тему: «Види міжнародно-правових актів як джерел екологічного права України». Назару Ярославовичу подаровано Юридичну енциклопедію в 6 томах Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.

Із збірником матеріалів наукових праць, що були обговорені на Конференції, можна ознайомитися за цим посиланням.


5 листопада 2013 року відбулося розширене засідання Вченої ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, присвячене відзначенню 75-річного ювілею видатного вченого-конституціоналіста та педагога, талановитого організатора вітчизняної юридичної науки, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, академіка Академії правових наук України Віктора Федоровича Погорілка (12.VІІІ.1938, с. Маринівка Сніжнянського району (з 1965 р. – Шахтарський район) Донецької області – 25.VІ.2006 рр., м. Київ)

Як представник плеяди фундаторів вітчизняної наукової школи конституційного та муніципального права, він поправу належить до когорти дослідників, які завдяки своїй науковій діяльності, заслуговують на звання класиків юридичної наукової думки.

У засіданні взяли участь співробітники Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, колеги та учні В. Ф. Погорілка, його рідні, однокурсники та друзі.

Урочисте засідання Вченої ради відкрив академік НАН України, Директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Ю.С. Шемшученко. У своєму вступному слові він зупинився на основних сторінках біографії В.Ф. Погорілка, наголосив на особливій значущості його ролі у розвитку юридичної науки України та організації конституційно-правових досліджень в Інституті. Також він презентував книгу «Погорілко Віктор Федорович. Вибрані праці. До 75-річчя від дня народження». Дане видання було спеціально видане до 75-річчя від дня народження Віктора Федоровича Погорілка. У книзі висвітлюються головні віхи життя і творчості вченого, вміщено його вибрані наукові праці, спогади сучасників про нього.

Після цього прозвучала улюблена пісня В.Ф. Погорілка «Чорнії брови, карії очі», у виконанні народного артиста України О.В. Гуреця.

Ґрунтовну доповідь про наукову спадщину В.Ф. Погорілка зробив доктор юридичних наук, професор, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України О. В. Батанов. Зокрема, він охарактеризував основні напрями наукових досліджень В. Ф. Погорілка у галузі теорії конституційного права та його функцій, конституціоналізму, конституційного будівництва, охорони конституційного ладу, конституційного процесу, конституційного механізму реалізації прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування тощо, зупинився на аналізі його поглядів з позицій сьогодення.

На засіданні було продемонстровано відеофільм про В.Ф. Погорілка, у якому прозвучали спогади його колег та учнів, показаний невеликий сюжет про викладацьку діяльність.

Також із спогадами про В.Ф. Погорілка виступили член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України В.І. Семчік; кандидат юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України у відставці М.І. Корнієнко; кандидат юридичних наук, головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Г.О. Мурашин; член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України В.Ф. Сіренко; доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедрою конституційного, адміністративного і міжнародного права Маріупольського державного університету М.О. Баймуратов; кандидат юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України у відставці В.М. Кампо; заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – Керівник Головного юридичного управління, кандидат юридичних наук М.О. Теплюк; доктор юридичних наук, професор, заступник начальника навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання – декан факультету заочного навчання цивільних осіб Національної академії внутрішніх справ В.Л. Федоренко; ректор Київського університету права НАН України, кандидат юридичних наук, професор Ю.Л. Бошицький; доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри загальноправових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Л.Р. Наливайко; доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри муніципального права Академії муніципального управління Х.В. Приходько.

Із своїми спогадами виступила й Т.С. Погорілко – дружина В.Ф. Погорілка.

Усі доповідачі акцентували увагу на різноманітних аспектах життєвого та творчого шляху Віктора Федоровича Погорілка, його особистій ролі у розбудові та розвитку Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та фаховому вихованні нового покоління молодих науковців, на його особистих та професійних якостях тощо.


26 червня 2013 р. відбулось засідання Президії Національної академії наук України, на якому Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, заступник Голови Конституційної Асамблеї, академік НАН України Ю.С. Шемшученко виступив з доповіддю на тему: «Наукові засади конституційної реформи в Україні».

В обговоренні доповіді взяли участь: А.О. Селіванов , доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Голова комісії Конституційної Асамблеї; А.В. Єрмолаєв, директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України; І.С. Гриценко, декан юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, доктор юридичних наук, професор; О.В. Скрипнюк , провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, голова Комісії Конституційної Асамблеї. Із заключним словом на засіданні Президії НАН України виступив президент Національної академії наук України, академік НАН України Б.Є. Патон.

За підсумками розгляду доповіді академіка НАН України Ю.С. Шемшученка та її обговорення Президія НАН України прийняла постанову наступного змісту :

Президія НАН України відзначає, що подальший розвиток України як демократичної, правової, соціальної держави зумовлює необхідність належного наукового забезпечення процесу творення національного конституційного законодавства з урахуванням європейського і світового досвіду сучасного конституціоналізму.

Прийнята у червні 1996 року Конституція України стала основою правової системи країни, правовим базисом формування і вдосконалення інститутів державної влади, становлення громадянського суспільства. У ній з урахуванням європейських стандартів демократичної держави та історичного досвіду конституціоналізму було відображено стан розвитку українського суспільства і держави, визначено засади конституційного ладу України, закріплено основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.

Водночас, практика реалізації чинного Основного Закону засвідчила наявність у ньому певних проблемних положень, що не дозволяли органам державної влади адекватно реагувати на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси. Крім того, внесення змін до Конституції України у 2004 році в умовах гострої суспільно-політичної кризи призвело до суттєвого розбалансування механізму державної влади. І, хоча у 2010 р. ці зміни Конституційним Судом України були визнані неконституційними, все ще залишається актуальною проблема здійснення конституційно-правової модернізації, що зумовлює необхідність чіткого окреслення наукових засад конституційної реформи в Україні.

З метою наукового забезпечення процесу конституційного реформування в Україні, розробки пропозицій щодо вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин, установи та провідні вчені НАН України беруть активну участь у діяльності Конституційної Асамблеї – спеціального допоміжного органу при Президентові України, утвореного для підготовки законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України. Зокрема, відповідно до Указу Президента України від 21.02.2011 № 224/2011 «Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї» Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України здійснював аналітичне супроводження діяльності Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї. Створена при Інституті група наукових консультантів з питань реформування Конституції України під керівництвом академіка НАН України Ю.С. Шемшученка підготувала проекти Концепції формування Конституційної Асамблеї та Положення про Конституційну Асамблею.

Згідно з Указом Президента України від 17.05.2012 № 328/2012 «Про Конституційну Асамблею» до складу Конституційної Асамблеї увійшли 25 авторитетних учених НАН України, в тому числі 15 академіків і членів-кореспондентів НАН України, які беруть участь у роботі відповідних комісій Конституційної Асамблеї з розробки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України на основі узагальнення практики реалізації Основного Закону України.

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України спільно з Національною академією правових наук України, Національним інститутом стратегічних досліджень, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка здійснюють науково-консультативне забезпечення діяльності Конституційної Асамблеї. Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадського здійснюється науково-інформаційне забезпечення діяльності Асамблеї.

Теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації учених НАН України з проблем конституційного будівництва в Україні знайшли відображення у фундаментальних працях, зокрема: «Джерела конституційного права України» (академік НАН України Ю.С. Шемшученко, О.І. Ющик), «Конституції і конституційні акти України. Істрія і сучасність. (До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України)» (академік НАН України Ю.С. Шемшученко), «Проблеми сучасного українського конституціоналізму» (за ред. академіка НАН України В.Я. Тація), «Конституція України. Науково-практичний коментар» (за ред. академіка НАН України В.Я. Тація), «Правовая система Украины: история, состояние и перспективы» у 5 т. (академік НАН України В.Я.Тацій, у співавт.), «Мала енциклопедія конституційного права» (за ред. Ю.Л. Бошицького).

Фахівцями НАН України підготовлено низку аналітичних матеріалів з проблем конституційної реформи для Конституційної Асамблеї; проведено наукові заходи за участю представників органів державної влади України, серед яких: круглий стіл «Конституційна Асамблея: питання статусу, порядку формування та діяльності» (21.02.2012), наукові конференції «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» (23.05.2013), «Сучасний конституціоналізм: актуальні проблеми теорії та практики» (25.06.2013); розроблено пропозиції до проекту концепції внесення змін і доповнень до чинної Конституції України.

Досвід участі представників академічної науки в процесі конституційного реформування показує, що наукове забезпечення конституційно-правової модернізації має ґрунтуватися на засадах глибокого опанування теорії сучасного конституціоналізму, всебічного аналізу практики взаємодії України з міжнародними інституціями в питаннях конституційної реформи, творчого осягнення здобутків європейського правового і політичного простору, інтегруватися до якого прагне Україна. Це дозволить визначити оптимальні шляхи конституційного будівництва, які б органічно поєднували кращі зарубіжні напрацювання в цій галузі й усталені вітчизняні правові традиції.

Разом з тим потребує посилення координація творчої взаємодії Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з Національною академією правових наук України та Інститутом законодавства Верховної Ради України щодо вироблення узгоджених концептуальних підходів та прогнозів розвитку конституційного процесу в Україні, забезпечення його належної наукової обґрунтованості.

Президія НАН України постановляє:

1. Доповідь академіка НАН України Ю.С. Шемшученка «Засади конституційної реформи в Україні» взяти до відома.

2. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (академік НАН України Ю.С.Шемшученко):

2.1. Спільно з іншими представниками НАН України в Конституційній Асамблеї взяти активну участь у підготовці проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України».

2.2. З метою забезпечення наукового осмислення актуальних проблем та перспектив розвитку вітчизняного конституціоналізму у взаємодії з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (академік НАН України Ю.А. Левенець), Інститутом економіко-правових досліджень НАН України (академік НАН України В.К. Мамутов), Інститутом законодавства Верховної Ради України (член-кореспондент НАН України О.Л. Копиленко), заінтересованими установами Національної академії правових наук України (академік НАН України В.Я. Тацій) здійснити протягом 2013 – 2014 років наукові дослідження за напрямами:

– теоретико-прикладні проблеми конституційної реформи в Україні в контексті європейських правових традицій;

– стан і перспективи розвитку конституційного законодавства України;

– політико-правові аспекти адміністративної та адміністративно-територіальної реформ в Україні.

2.3. Підготувати й опублікувати у 2013 році:

– колективну монографію «Проблеми теорії конституційного права України» (за ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка);

– індивідуальні монографії «Суверенітет: проблеми теорії та практики (конституційно-правові аспекти)» (І.А. Куян), «Теоретико-правові основи введення закону в дію» (М.О.Теплюк);

– вибрані праці члена-кореспондента НАН України В.Ф. Погорілка (за ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка);

– матеріали наукових конференцій «Сучасний конституціоналізм: актуальні проблеми теорії та практики» (за ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка), «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» (за ред. члена-кореспондента НАПрН України Н.М. Оніщенко).

2.4. Провести у ІІ півріччі 2013 р. розширене засідання Вченої ради Інституту на тему: «Наукова спадщина члена-кореспондента НАН України В.Ф. Погорілка в контексті розвитку українського конституціоналізму (до 75-річчя від дня народження)».

3. Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського (В.І. Попик) забезпечити видання інформаційно-аналітичного бюлетеня «Конституційна Асамблея: політико-правові аспекти діяльності», його адресне поширення органам державної влади та управління, членам Конституційної Асамблеї, громадським організаціям, представникам науково-експертного середовища.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Відділення історії, філософії та права НАН України (академік НАН України О.С. Онищенко) та Науково-організаційний відділ Президії НАН України (член-кореспондент НАН України В.Л. Богданов).


25 червня 2013 р. в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний конституціоналізм: актуальні проблеми теорії і практики (До 17-ї річниці Конституції України)», у роботі якої взяли участь провідні вчені-конституціоналісти України та деяких зарубіжних країн.

Вступне слово проголосив Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, заступник Голови Конституційної Асамблеї, академік НАН України Ю.С. Шемшученко.

З науковими доповідями на конференції виступили:

О.В. Петришин, д.ю.н., віце-президент Національної академії правових наук України, член Конституційної Асамблеї;

О.С. Онищенко, академік НАН України, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, член Конституційної Асамблеї;

О.Л. Копиленко, член-корсепондент НАН України, Директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член Конституційної Асамблеї;

О.В. Скрипнюк, член-корсепондент НАН України, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член Конституційної Асамблеї;

В.Ф. Сіренко, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Конституційної Асамблеї;

О.І. Ющик , д.ю.н., провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Конституційної Асамблеї;

В.В. Сухонос, д.ю.н., професор кафедри державно-правових дисциплін ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»;

М.О. Пухтинський, к.ю.н., старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Конституційної Асамблеї.

Відбулась загальна дискусія з обговорюваних проблем.

За підсумками роботи конференції були прийняті наступні рекомендації:

Конституція України 1996 р., увібравши в себе досягнення вітчизняної та зарубіжної наукової юридичної думки, впродовж 17 років слугує правовою основою розвитку України як демократичної, соціальної, правової держави. Реалізація положень Конституції України в законодавстві та діяльності органів влади в умовах суперечливого розвитку суспільства сприяла певній стабілізації й упорядкуванню відносин у різних сферах суспільного життя. Натомість ігнорування або порушення конституційних норм призводили до конфліктів і погіршення політичного клімату та правопорядку в державі.

Разом з тим, практика реалізації Конституції України і внесення до неї змін свідчать про її певну, в тому числі концептуальну, недосконалість, завдяки чому виявлено недоліки, що впливали на виникнення політико-правових конфліктів або на законність їх розв’язання. Рівень захищеності конституційних прав громадян залишається досі низьким, не реалізується повною мірою головний обов’язок держави перед людиною. Таким чином, суспільство і держава постають перед необхідністю усвідомлення вказаних недоліків і внесення відповідних змін до Конституції України.

Учасники Конференції відзначають, що утворення Конституційної Асамблеї як допоміжного органу при Президентові України для вироблення концепції змінення Конституції та на її основі законопроекту про внесення змін до Конституції України стає все більш вагомим фактором стимулювання подальшого розвитку вітчизняної конституційно-правової думки, підвищення рівня правосвідомості та правової культури населення. Водночас, діяльність Конституційної Асамблеї вказує на доцільність більш активного залучення вчених-правознавців до вирішення проблеми конституційного реформування державного управління.

Науково-практична конференція рекомендує :

1. Розширити проблематику наукових досліджень конституціоналізму і реформування публічної влади. Активізувати зусилля Національної академії правових наук України, вчених Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, інших наукових установ і навчальних закладів на цих напрямах досліджень.

2. Вважати пріоритетними дослідження методологічних проблем та концептуальних основ Конституції і конституційного процесу в Україні.

3. Посилити увагу до теоретичного дослідження Конституції як основи розвитку національного законодавства, та вивчення вказаної проблематики в юридичних навчальних закладах.

4. Забезпечити дієву участь вчених-юристів у підготовці наукових пропозицій і коментарів з питань застосування чинної Конституції України, а також з питань реформування державної влади і місцевого самоврядування, розвитку національної правової системи. Вважати особливо актуальною наукову розробку концептуальних засад парламентаризму в Україні, судово-правової та муніципальної реформ.

5. Рекомендувати науковим юридичним установам та навчальним закладам, товариству «Знання» посилити роз’яснювальну роботу щодо ролі та соціальної цінності Конституції України в суспільстві, в реформуванні державної влади та місцевого самоврядування, встановлення гарантій додержання і захисту прав людини.

6. Опублікувати матеріали Конференції.


23 травня 2013 року на базі відділу теорії держави і права відбулася Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці», яка, як і завжди, була присвячена Дням науки в Україні.

У конференції взяли участь як провідні вчені-юристи України, так і представники наукової молоді, а також студенти провідних вищих навчальних закладів України. Всі учасники конференції полемічно і, водночас, толерантно обговорили фундаментальні проблеми, пов’язані із забезпеченням прав і свобод людини та громадянина, рівності та гідності особи у складних та суперечливих умовах сучасності, реалізації основних принципів права в контексті розвитку національної правової системи України тощо. Серед виступів на Конференції варто, насамперед, виділити доповіді таких провідних вчених України, як О.В. Скрипнюка, А.О. Селіванова, М.О. Теплюка, Є.Б. Кубка, Н.М. Оніщенко, О.М. Костенка, С.Д. Гусарєва, О.Д. Тихомирова, Н.А. Мяловицької, В.С. Ковальського, С.В. Бобровник, С.Г. Стеценка, І.Б. Усенка.

З вступним словом на Конференції виступив заступник Директора Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений юрист України В.П. Нагребельний. Відкриваючи Конференцію він, зокрема, зазначив, що проблематика даної Конференції є однією із найактуальніших та найважливіших сфер сучасних наукових досліджень, оскільки сама ідеї прав і свобод людини, її честі та гідності, забезпечення справедливості та рівності в суспільстві є такими, що формують нові демократичні стандарти у суспільстві.

Так, виступаючи з доповіддю, присвяченої проблемам правового статусу людини і громадянина в Україні в контексті конституційної модернізації на сучасному етапі, Начальник відділу зв’язків з державними органами і міжнародними організаціями НАПрН України, Голова Комісії Конституційної Асамблеї з питань конституційного ладу та порядку прийняття і введення в дію змін до Конституції України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України О.В. Скрипнюк акцентував увагу на тому, що «належне організаційно-правове забезпечення конституційних прав і свобод людини має передбачати наділення різноманітних інституцій з прав людини реальною незалежністю та достатньо широкими повноваженнями для виконання своїх функцій у цій сфері». При цьому основною метою конституційної модернізації правового статусу людини і громадянина в Україні, на думку вченого, є розширення, змістовне збагачення й посилення реалістичності конституційно-правового статусу людини і громадянина.

На подібних чинниках суспільного прогресу акцентувала свою увагу завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Заслужений юрист України Н.М. Оніщенко, яка зробила висновок, що свобода, рівність, честь та гідність людини є найкращими «орієнтирами» демократичного становища особи в сучасному суспільстві, а тому вказані чинники повинні бути постійно в центрі уваги науковців та юристів-практиків, «справою» їх честі, запорукою успішного полілогу між державою, владою, суспільством и особою.

Актуальна проблема була також поставлена і у доповіді професора кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук, професора С.В. Бобровник на тему: «Конфлікт і компроміс в процесі використання права на інформацію та свободу слова». Так, на її думку, «найефективнішим правокомпромісним засобом упорядкування правових конфліктів у сфері використання права є правотворча діяльність, зокрема прийняття нових процедурних норм, які допоможуть суб’єктам права використовувати у повному обсязі їх права».

Молоді вчені, аспіранти, здобувачі та студентська молодь також не залишилась осторонь тих проблем і питань, які обговорювалися на Конференції. Зокрема, теми їх виступів були присвячені таким актуальним питанням, як мета та функції правового впливу як засобу гарантування прав і свобод особи; проблеми визначення принципу рівності в правовій теорії та юридичній практиці; формальна рівність як формула, що виражає справедливість позитивного права; соціально-правова держава як фундаментальна умова для механізму забезпечення прав людини в Україні; адвокатський запит як спосіб забезпечення процесуальної рівності учасників кримінального судочинства; категорія «рівність» у праві та судочинстві давньої Русі княжої доби тощо.

Новелою даної Конференції було вручення оргкомітетом Сертифікатів її учасникам. За наслідками проведення Конференції, як і завжди, Оргкомітетом були нагороджені представники молодих вчених та студентської молоді (6 осіб), які отримали дипломи відповідно за І, ІІ та ІІІ місця в конкурсі за кращу наукову роботу (статтю).

Крім цього, за наслідками проведення Конференції Оргкомітетом найближчим часом планується видати ІV (четвертий) випуск Щорічного науково-практичного журналу «Альманах права», який буде містити наукові статті учасників конференції, в тому числі провідних вчених України.

Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці»
Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці»
Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці»
Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці»
Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці» Щорічна науково-практична конференція «Свобода, рівність та гідність особи в правовій теорії та юридичній практиці»


16 травня 2013 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, відділом проблем державного управління та адміністративного права відбувся круглий стіл на тему: «АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА, ГАЛУЗЬ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ»

З вступним словом виступили: Нагребельний В.П. , заступник директора Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, к.ю.н., член-кореспондент НАПрН України, Заслужений юрист України; Андрійко О.Ф. , завідувач відділу проблем державного управління та адміністративного права, д.ю.н., професор, член-кореспондент НАПрНУ; Кубко Є.Б., доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України.

Спілкування учасників Круглого столу проходило у форматі наукових дискусій з актуальних проблем адміністративного права та державного управління, а саме:

  • теоретичні проблеми розвитку адміністративного права як галузі права;
  • проблеми розвитку адміністративного законодавства в Україні;
  • адміністративне право як навчальна дисципліна.

В роботі круглого столу прийняли участь більше 50 науковців з різних регіонів України, зокрема: Києва, Одеси, Сум, Запоріжжя, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Львова, Феодосії та ін.


25-26 квітня 2013 року відділ проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави та права ім. В.М. Корецького спільно з кафедрою трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету ім. Тараса Шевченка провели І Міжнародну науково-практичну конференцію «Тенденції розвитку науки трудового права та права соціального забезпечення» , що була присвячена пам’яті академіка Всеукраїнської академії наук (НАН України) В.М. Гордона (1871-1926).

Тенденції розвитку науки трудового права та права соціального забезпеченняУ рамках конференції обговорювалися проблемні питання науки трудового права і права соціального забезпечення, а також тенденції у законодавчій та правозастосовній діяльності в сучасних умовах розвитку держави, економіки та права.

Участь у конференції взяли провідні дослідники теоретичних та практичних проблем трудового права та права соціального забезпечення; на конференції, зокрема, обговорювалися стан сучасного законодавства у трудоправовій та соціальній сферах, а також тенденції у судовій практиці при вирішення відповідних спорів. Серед учасників були також присутні представники провідних правових шкіл Києва, Харкова, Львова, Одеси. У конференції взяли участь також науковці з інших міст України: Хмельницького, Ужгорода, Полтави, Чернігова, Донецька, Херсона, Запоріжжя, Сум, Луганська, Черкас, Дніпропетровська та ін.

Конференція привернула увагу відомих вчених трудового права та права соціального забезпечення із закордону, зокрема, Росії (Москва, Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Саратов, Омськ, Барнаул, Пермь, Пенза, Йошкар-Ола, Саранськ, Нальчик та ін.), Білорусі (Мінськ, Гомель, Гродно), Молдови (Кишенев, Бельци), Азербайджану (Баку), Литви (Вільнюс), Болгарії (Софія), Бельгії (Антверпен).

На початку конференції звучали наукові доповіді, безпосередньо присвячені пам’яті академіка ВУАН В.М. Гордона. Серед них варто відзначити доповіді І.Б. Усенка (к.ю.н., зав. відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) «Академік ВУАН В.М. Гордон: на шляху до створення наукової біографії правознавця»; А.М. Лушнікова (д.ю.н., проф., зав. кафедри трудового і фінансового права Ярославського державного університету ім. П.Г. Демідова) «О генезе науки трудового права: жизнь и научное наследие В.М.Гордона»; О.Т. Панасюка (к.ю.н., доц. кафедри трудового права і права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка) «Про внесок Гордона В.М. в формування доктрини трудового права та його значення в сучасних умовах». Загальним висновком доповідачів було те, що академік В.М. Гордон, не дивлячись на те, що вважається провідним процесуалістом свого часу, зробив вагомий внесок у становлення трудового права як окремої галузі; серед його учнів налічується три доктори наук саме зі спеціальності «трудове право», а його наукове дослідження «До вчення про трудові договори» заклало основи сучасної доктрини трудового права і не втратило своєї актуальності до сьогодні.

Серед знакових доповідей, що були присвячені проблемам трудового права, варто навести наступні: О.М. Курєнного (д.ю.н., проф. зав. кафедри трудового права Московського державного університету ім. В.М. Ломоносова) «Современное состояние законодательства о труде и перспективы его развития»; С.Ю. Головиной (д.ю.н., проф., зав. кафедри трудового права Уральської юридичної академії, м. Єкатеринбург) «Тенденции дифференциации трудового законодательства России в современных экономических условиях»; М.І. Іншина (д.ю.н., проф., зав. кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка) «Державні службовці як суб’єкти трудового права»; І.В. Шестєрякової (д.ю.н., проф. кафедри трудового права Саратовської юридичної академії) «Основные проблемы совершенствования трудового законодательства»; Ярошенка О.М. (д.ю.н., проф. кафедри трудового права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків) «Дискримінація у сфері праці: до питання класифікації її видів»; Н.Л.Лютова (к.ю.н., доц. кафедри трудового права і права соціального забезпечення Московського державного юридичного університету імені О.О. Кутафіна) «Социальный диалог на международном уровне: взаимодействие с «традиционным» международным правом»; К.Л. Томашевського (к.ю.н., нач. Центра трудового права, проф. кафедри приватного права МІТСО) «Современные тенденции в развитии источников трудового права в Белоруссии и за рубежом»; В.І. Щербини (д.ю.н., проф. кафедри трудового права і права соціального забезпечення Київського національного університету ім. Тараса Шевченка) «Виробничі відносини: проблеми предметної приналежності»; Сімутіної Я.В. (к.ю.н., стар. наук. співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) «Строки в системі юридичних фактів у трудовому праві» та ін.

Серед доповідей, присвячених проблемам права соціального забезпечення варто виокремити наступні: Н.М. Хуторян (д.ю.н., проф., провідн. наук. співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) «Зміст пенсійних правовідносин»; М.Г. Сєдєльнікової (к.ю.н., зав. кафедри соціального права юридичного факультету Омського державного університету ім. Ф.М. Достоєвського) «Развитие права социального обеспечения в условиях новой экономической реальности»; В. Петрілайте (доктор соціальних наук, юридичного факультету Вільнюсского університету, Литва) «Влияние судебной практики Конституционного Суда на развитие теории права социального обеспечения»; А.Л. Благодір (к.ю.н., доц. кафедри трудового права і права соціального забезпечення Волго-Вятского інституту (філіала) Університета імені О.О. Кутафіна, Кіров) «Значение принципов и теорий развития научного знания о праве социального обеспечения»; М.М. Шумила (к.ю.н., стар. наук. співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України) «Категорія справедливості в пенсійних правовідносинах»; С.О. Сільченка (к.ю.н., докторант Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків) «Окремі питання теорії правовідносин соціального страхування»; С.М. Синчук (к.ю.н., доц. кафедри трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка) «Цільове спрямування як критерій видового поділу соціальних допомог»; В.Г. Машкіна (директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України) «Проблеми розвитку законодавства України у сфері пенсійного забезпечення».

Крім цього, конференція мала не тільки міжнародний, але і міждисциплінарний характер. Так, у роботі конференції брали участь В.Г.Шарпатий, д.і.н., проф. кафедри історії та етнопоітики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; А.В. Федоренко, к.е.н. провідний наук. співробітник відділу фінансів реального сектору Інституту економіки та прогнозування НАН України; Л.Г. Ткаченко, к.е.н., провід. наук. співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. В.М. Птухи НАН України; Н.В. Горлюк, експерт з пенсійних питань Проекту технічної допомоги USAID «Програма «розвиток фінансового сектору» (FINREP-II); С.П. Батманова, д.с.н., зав. кафедри соціології та соціального управління Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України та ін.

За результатами конференції підготовлено рекомендації та збірник наукових праць учасників.


7 травня 2013 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулися урочисті збори трудового колективу Інституту, присвячені 68-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній Війні 1941-1945 рр . На урочистих зборах Дирекція Інституту, трудовий колектив та профспілковий комітет Інституту привітали співробітників Інституту – учасників війни, серед яких доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Володимир Дмитрович Бабкін, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України Віталій Іванович Семчик, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент НАПрН України Геннадій Олександрович Мурашин.


28 березня 2013 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулося чергове засідання Вченої Ради Інституту, основним питанням якого було відзначення 90-річчя від дня народження видатного вченого в галузі державного управління і адміністративного права, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Віктора Васильовича Цвєткова.

Відкрив засідання Голова Вченої Ради, Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАН України Юрій Сергійович Шемшученко, який виступив з вступним словом та зазначив про основні біографічні віхи життя Віктора Васильовича, а також про його високопрофесійну діяльність в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Окрему увагу Юрій Сергійович приділив також творчій спадщині Віктора Васильовича, зазначивши, що вона зберігає свою актуальність та науково-практичну значущість і на теперішній час.

Після Юрія Сергійовича слово було надане доктору юридичних наук, професору, члену-кореспонденту НАПрН України Євгену Борисовичу Кубку, який виступив з основною доповіддю про життя та творчість Віктора Васильовича. Зокрема, Євген Борисович відзначив, що науковий потенціал Віктора Васильовича завжди спрямовувався на пошук нових досліджень, на нові наукові результати, на розумне використання наукових технологій тощо. Також, було зазначено про особливість наукового здобутку Віктора Васильовича, який полягає у чітко вираженому системному характері.

Так, Віктор Васильович фактично вперше обґрунтував класифікацію управлінських наук, яка і на сьогодні має беззаперечне значення та включає в себе трирівневу структуру:

1) перший рівень – теорія соціального управління;

2) другий рівень – теорія державного управління;

3) третій рівень – прикладні та спеціалізовані управлінські науки.

Крім цього, Віктор Васильович обґрунтував предмет теорії державного управління, який має самостійне значення, визначив поняття та критерії ефективності управлінської діяльності, сформулював особливості прояву принципу верховенства права в адміністративній діяльності, визначив роль, місце та цінність людини в системі державного управління, присвятив багато уваги питанням моралі і етики управлінської діяльності, якій відводив важливе значення в контексті боротьби з бюрократією в державному управлінні тощо.

Своїми спогадами щодо життя та творчості Віктора Васильовича Цвєткова поділилися також доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Василь Федорович Сіренко та доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Ольга Федорівна Андрійко. Зокрема, Василь Федорович Сіренко відзначив організаторські здібності Віктора Васильовича, його справжнє вміння навчати інших людей та, особливо, молодих науковців, його величезну працьовитість та високий рівень культури поведінки, а також вимогливість до наукових праць. У підсумку було відзначено важливість та необхідність продовження і підтримки тієї наукової та організаційної праці, яку започаткував Віктор Васильович Цвєтков – вчений не лише за посадою, а й за власним життєвим покликанням.

Також, на Вченій Раді були обговорені поточні питання, пов’язані з постійною науково-дослідною діяльністю Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 


6 березня 2013 року відбулася подія, що є важливою для Інституту держави і права, а особливо – для Міжнародного центру космічного права при Інституті (далі – МЦКП). В цей день в Токіо було підписано 2-сторонню угоду про співпрацю між МЦКП та Інститутом космічного права, створеним в Японії в минулому році при Університеті Кейо, Японія (за спільним проектом Японського космічного агентства JAXA та цього Університету). В основі створення даного Центру лежала необхідність розроблення національного космічного законодавства, якого в Японії до цього часу немає.

Проініціювавши це питання, під егідою JAXA було організовано тур по країнах, які вже мають досить розвинене космічне законодавство. Японську делегацію наприкінці минулого року приймали й ми, в Інституті держави і права імені В.М Корецького. В ході зустрічі Директор Інституту та МЦКП Ю.С. Шемшученко та заступник директора МЦКП Н.Р. Малишева розповіли японській делегації про наші напрацювання, космічне законодавство України та участь МЦКП та Інституту у його створенні, подарували 5-томник (6 книг) космічного законодавства країн світу (російською та англійською мовами), а також інші публікації співробітників Центру (в т.ч. англійською мовою). Після завершення туру, в результаті узагальнення отриманої інформації японська сторона виступила з ініціативою розроблення Угоди про співпрацю з МЦКП.

Підписання цієї Угоди було заплановано у Токіо і було організовано на найвищому рівні. Цій події було відведено повний робочий день. Були запрошені постійні представники провідних космічних агентств, представництва яких є в Японії, а саме НАСА, Британського космічного агентства, Французького центру космічних досліджень (CNRS). Був присутнім Виконавчий директор JAXA, а також керівники Юридичного, Міжнародного департаментів та Департаменту управління людськими ресурсами. Був також запрошений Посол України в Японії, але цей період співпав з ротацією посла, і тому в церемонії брав участь перший секретар Посольства України Юрій Кушнарьов. Вів засідання депутат Парламенту Японії від правлячої партії, керівник Парламентського комітету з міжнародних питань Катсуйукі КАВАЙ, який виступив з промовою щодо важливості співпраці юристів у космічній сфері.

Потім дали слово представникам Сторін-підписантів: Директору японського Інституту космічного права та заступнику директора МЦКП Н.Р. Малишевій, які обмінялися взаємними запевненнями щодо важливості для кожної із сторін відповідного співробітництва та тих надій, які з цим кожна із сторін пов’язує. Нарешті відбулася сама церемонія підписання і обмін екземплярами Угоди. Її текст, проект якого розробляла українська сторона і який був практично без купюр погоджений японською стороною, включає обмін інформацією, спільні наукові дослідження, обмін науковцями і викладачами, методична допомога в розробленні нормативно-правових актів тощо.

Після підписання Угоди відбулася наукова конференція, яка так і називалась «Міжнародна конференція, присвячена підписанню двосторонньої Угоди між МЦКП при ІДПНАНУ та ІЦКП Кейо Університету. Н.Р. Малишева виступила з годинною доповіддю-презентацією «Космічна політика та космічне право пострадянських держав». Доповідь викликала великий інтерес і значну кількість запитань різної спрямованості. В конференції, крім японських фахівців, взяли участь науковці Англії, США, Ізраїлю, Кореї, Індонезії.

Інформація про підписання угоди з фотографіями була розміщена на сайті Посольства України в Японії, а також на сайті МЗС України.

Приємно констатувати, що відповідна Угода стала першою міжнародною угодою японського Інституту космічного права. Обидві сторони усвідомлюють важливість забезпечення її дієвості. І перші кроки вже є обнадійливими. Вже обговорюються проекти, які можуть лягти в основу майбутнього співробітництва.
Дана Угода є вже четвертою міжнародною угодою, укладеною МЦКП. Вже чинними є угоди з Міжнародною організацією супутникового зв’язку «Інтерсупутник», Інститутом космічного права і телекомунікацій Паризького університету Париж-11, Європейським центром космічного права.


Урочиста презентація 2-го видання Великого енциклопедичного юридичного словника14 лютого 2013 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулося засідання Наукової ради з координації фундаментальних правових досліджень НАН України, на якому були обговорені різноманітні питання стану та шляхів поліпшення координації фундаментальних наукових досліджень з проблем державотворення та правотворення в Україні. На засіданні вказаної Наукової ради були присутні провідні вчені сучасної України, а також посадові особи органів державної влади, молоді науковці та представники засобів масової інформації. Зокрема, серед провідних вчених сучасної України у засіданні Наукової ради взяли участь доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Ю.С. Шемшученко, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України О.В. Зайчук, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Н.М. Оніщенко, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України О.В. Петришин, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, член-кореспондент НАН України О.Л. Копиленко, доктор юридичних наук, професор С.М. Прилипко, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, член-кореспондент НАН України В.Ф. Сіренко, доктор юридичних наук, професор М.І. Іншин та інші провідні вчені України. Також, у засіданні Наукової ради взяв участь Міністр юстиції України О.В. Лавринович.

Відкрив засідання Голова Наукової ради, Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАН України Юрій Сергійович Шемшученко
, який виступив з доповіддю про стан та заходи щодо координації фундаментальних наукових досліджень з проблем державотворення і правотворення в Україні. У своїй доповіді Юрій Сергійович, зокрема, відзначив конкретні позитивні напрацювання Наукової ради з координації фундаментальних правових досліджень НАН України, які полягають у підготовці та опублікуванні низки монографічних видань, перевиданні Великого енциклопедичного юридичного словника, а також опублікуванні нових підручників з різних галузей права та правових дисциплін. Крім цього, Юрій Сергійович звернув також увагу на такий важливий аспект наукової діяльності членів Наукової ради, як участь вчених-правознавців у діяльності науково-консультативних рад при судових та правоохоронних органах, участь членів Наукової ради у забезпеченні законодавчої діяльності тощо. Окрему увагу Юрій Сергійович приділив питанням діяльності членів Наукової ради в рамках Конституційної Асамблеї, у якій беруть участь не лише провідні науковці країни, але й представники практичної діяльності.

Водночас, окрім безсумнівних позитивних напрацювань Наукової ради, Юрій Сергійович також окреслив і основні проблемні питання, які мають місце в науковій діяльності сучасної України. Серед цих проблем варто насамперед назвати: проблема дублювання тематики наукових досліджень; проблема забезпечення більш повної та науково обґрунтованої систематизації сучасного українського законодавства; проблема глибокого теоретичного осмислення призначення права в демократичному суспільстві; необхідність підвищення рівня державного замовлення на фундаментальні наукові дослідження; проблема чіткого розмежування фундаментальних та прикладних наукових досліджень; доцільність прийняття Закону України «Про Національну академію наук України»; необхідність розширення координаційних зв’язків з зарубіжними науковими центрами та більш широкого використання позитивного європейського досвіду в цих питаннях в національній правовій системі України; проблема забезпечення більш тісної координації юридичної науки з іншими гуманітарними науками тощо.

Далі з короткими та змістовними доповідями виступили, зокрема, Перший віце-президент Національної академії Правових наук України, академік НАПрН України Олександр Віталійович Петришин, Міністр юстиції України Олександр Володимирович Лавринович, Директор Інституту законодавства Верховної Ради України, академік НАПрН України Олександр Любимович Копиленко та інші провідні науковці України. Всі вони відзначили актуальність та необхідність подальшого продовження та вдосконалення роботи Наукової ради з координації фундаментальних правових досліджень НАН України, спрямованої на поліпшення науки та наукової діяльності в цілому.

 

 

<< Назад

G Analytics
сайт создан компанией