Наукові заходи

XIII МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ РАДИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В. М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ «ЗАХИСТ ПРАВ, СВОБОД ТА ІНТЕРЕСІВ ЛЮДИНИ, ГРОМАДЯНИНА ТА ДЕРЖАВИ В УМОВАХ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(до Дня захисників і захисниць України)

19 жовтня 2022 р. Рада молодих вчених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України спільно з Міжнародною асоціацією істориків права провела XIII Міжнародну науково-практичну конференцію «Захист прав, свобод та інтересів людини, громадянина та держави в умовах агресії проти України», присвяченої Дню захисників і захисниць України.

Попри усі перешкоди та виклики, які наразі постали перед нашою Батьківщиною та кожним з нас особисто, попри вимушене перенесення заходу через посилення ворожих бомбардувань українських міст, конференція відбулася і була проведена в електронному форматі на належному рівні. Усього в конференції узяли участь 45 осіб, зокрема: 11 докторів і професорів,

20 кандидатів наук, 14 здобувачів, аспірантів, магістрантів і студентів. Учасники представляли наукові заклади та виші з усіх регіонів України: Києва, Львова, Дніпра, Хмельницького, Одеси, Чернігова тощо, взяли участь і колеги з іноземних закладів, зокрема з WesternUniversity (Лондон, провінція Онтаріо, Канада).

Відкрив конференцію вітальним словом директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Васильович Скрипнюк. Також з вітальними словами виступили заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Наталія Миколаївна Оніщенко; заступник голови Ради молодих учених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту Анна Михайлівна Гурова; перший віцепрези-дент Міжнародної асоціації істориків права, завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України Ігор Борисович Усенко.

Серед виступів на пленарному засіданні слід особливо відзначити доповіді «Механізми взаємодії громадянського суспільства, особи та держави в умовах воєнного стану» академіка НАПрН України Н. М. Оніщенко;

«Верховна Рада України в умовах воєнного стану: праксеологічні аспекти» доктора політичних наук О. В. Кукуруз; «Деякі питання кримінальних проваджень за ст. 4362 Кримінального кодексу України» професора, заслуженого юриста України І. В. Гловюк.

Після пленарного засідання основна робота конференції зосередилася в трьох дискусійних панелях: «Історичні та міжнародно-правові аспекти забезпечення національної безпеки», «Розвиток кримінального законодавства в умовах протидії військовій агресії» та «Захист прав людини і громадянина в умовах воєнного стану».

Особливо жвавою була робота першої з панелей, в рамках якої були порушені питання іноземного досвіду у боротьбі з агресією. Зокрема, з доповіддю «Відновлення незалежності як теорія та практика конституціоналізму на прикладі країн Балтії» виступила кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник А. Ю. Іванова; з питання безпосередньої агресії «Протидія загрозі розгортання Росією війни в космосі: політико-правові аспекти» виступила кандидат юридичних наук А. М. Гурова та ін.

«Про деякі перспективи взаємодії Європейського Союзу з Україною після початку військової агресії проти нашої держави» – кандидат політичних наук О. М. Оснач. Також багато уваги приділено проблемі протидії колаборації і боротьбі з інформаційною агресією, чому були присвячені доповіді

«До проблеми вживання поняття «колабораціонізм» у контексті сучасної війни (історико-правовий аспект)» кандидата юридичних наук К. О. Долгорученко та «Між протидією пропаганді та політикою пам’яті: до проблеми законодавчого шляху «визначення історії» наукового співробітника Є. В. Ромінського та ін.

Панель «Розвиток кримінального законодавства в умовах протидії вій-ськовій агресії» розпочалася програмною доповіддю кандидата юридичних наук, доцента В. Н. Кубальського «Проблема кримінально-правового розуміння поняття «державний суверенітет», що викликала жваву наукову дискусію. Великий інтерес становили доповіді «Кримінальне переслідування inabsentia окупаційною владою громадянина України та набуття ним статусу особи, що перебуває під владою окупаційної держави»доцента М. І. Пашковського; «Допустимість доказів у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів в Україні, зібраних різними суб’єктами» кандидата юридичних наук Н. Л. Дроздович; «Протидія тероризму в Україні в умовах збройного конфлікту» доцента А. С. Політової та ін.

Завершилась конференція виступами учасників панелі «Захист прав людини і громадянина в умовах воєнного стану», серед яких за актуальністюта жвавістю дискусій слід виділити такі доповіді: «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю в Україні в умовах воєнного стану» доцента Г. В. Терели; «Право на судовий захист в умовах воєнного стану» доктора філософії, молодшого наукового співробітника Д. О. Менюк; «Сучасний авторитарний режим та його путінський варіант» кандидата юридичних наук, старшого наукового співробітника О.О. Скрипнюка. За результатами конференції планується видання електронного збірника конференції.

ХІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ РАДИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М.КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ «Конституція – основа розвитку держави і суспільства»(До 25-річчя Конституція України).

24 червня 2021 р. у межах запланованих Інститутом держави і права імені В. М. Корецького НАН України до 25-річчя Конституції України заходів відбулася ХІІ Міжнародна наукова конференція «Конституція – основа розвитку держави і суспільства». Захід був організований і проведений зусиллями Ради молодих вчених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та Міжнародної асоціації істориків права. 

До обговорення були запропоновані такі проблеми: сучасний конституційний процес: здобутки, проблеми та перспективи розвитку; чверть століття Конституції України у контексті історичного та новітнього досвіду: традиції, надбання, наступність, проблеми реалізації та подальші перспективи реформування; новітні методологічні підходи та наукові парадигми дослідження українського конституціоналізму; конституційна система України в статиці та динаміці; верховенство конституції в умовах мультинормативності плюралістичного суспільства; мова конституції як орієнтир для розвитку юридичної термінології; конституція і міжнародне право: питання взаємодії локального та глобального правопорядків; розвиток науки конституційного права: сучасний стан, тенденції та перспективи.

 Організаційно робота конференції складалася із пленарного засідання та роботи трьох секцій. З вітальним словом до учасників заходу звернулися заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України О. В. Скрипнюк і науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, заступник голови ради молодих учених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України А. М. Гурова. 

З ґрунтовними доповідями на пленарному засіданні виступили відомі провідні фахівці в галузі конституційналізму. Зокрема, Ю. С. Шемшученко, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, та О. В. Скрипнюк, заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, визначили здобутки і конституційні перспективи 25 років реалізації Конституції України. Конституційний принцип виборності влади в аспекті судової реформи в Україні було проаналізовано І. О. Кресіною, завідувачем відділу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктором політичних наук, професором, член-кореспондентом НАПрН України.

Провідною тезою доповіді професора кафедри публічного права Вільнюського університету, доктора соціальних наук (право), професора Є. Г. Маховенка було: «...Mūsų visų likimas priklauso vien tik nuo tautos konstitucijos įvedimo ir ištobulinimo...»: gegužės trečiosios konstitucija kaip testamentas ateities kartoms [«…Доля всіх нас залежить винятково від упровадження та удосконалення конституції нації…»: Конституція третього травня як воля для майбутніх поколінь].

На основних засадах удосконалення конституційних основ місцевого самоврядування в Україні наголосила під час виступу професор кафедри права Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, доктор юридичних наук, професор О. Ф. Мельничук. Завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор А. Р. Крусян у доповіді зробила спробу визначити результати та перспективи реалізації Конституції України. Н. В. Мішина, професор кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор, проаналізувала сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку науки конституційного права. Методологічні підходи конституційно-правових досліджень стали предметом аналізу Є. В. Білозьорова, заступника директора навчально-наукового інституту № 2 Національної академії внутрішніх справ, кандидата юридичних наук, доцента. 

Завершив наукову дискусію під час пленарного засідання провідний науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор О. В. Батанов виступом на тему «Унітаристика як напрям сучасних конституційно-правових досліджень». 

Предметом дискусій секції «Історичні аспекти розвитку конституційного права і конституціоналізму» (модератор – Т. І. Бондарук) були доповіді: «Українське правознавство як конструкт» Т. І. Бондарук, старшого наукового співробітника відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук; «Політико-правові традиції Гетьманщини як історичний досвід українського конституціоналізму» В. Т. Окіпнюка, завідувача кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служби безпеки України, доктора юридичних наук, доцента; «Український конституціоналізм доби української революції 1917‒1920 рр. у творчій спадщині О. М. Мироненка» І. В. Музики, старшого наукового співробітника відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук, доцента; «Синдикалізм як ідеологічні засади концепції суспільного ладу в конституційних проектах М. Сціборського і Гетьманського руху» Л. В. Худояр, наукового співробітника відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук; «Історичні передумови прийняття Конституції України» О. В. Булгакової, доцента кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидата історичних наук; «Державні нагороди України: проблеми правового регулювання» Д. О. Куліченко, студентки 5-го курсу юридичного факультету Запорізького національного університету; К. Є. Федосєєва, студента 5-го курсу Інституту підготовки кадрів до органів юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 

Робота другої секції відбувалася в аспекті дискусії щодо Конституції як основи розвитку держави і суспільства (модератор – П. С. Демченко). Зокрема, було зроблено такі доповіді: «Особливості конституційних змін методом «компромісу» – В. А. Гапоненко, доцент кафедри політичних технологій Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор політичних наук, доцент; «Вплив Конституції України на формування термінології у сфері етнополітики» – В. А. Явір, провідний науковий співробітник відділу правових проблем політології Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор політичних наук; «Право громадян на участь у всеукраїнському референдумі: співвідношення конституційних засад та законодавчо визначеного механізму реалізації» – Р. М. Максакова, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та трудового права Національного університету «Запорізька політехніка», доктор юридичних наук, професор; «Конституція України як правова основа муніципально-правового регулювання» – О. О. Галус, доцент кафедри консти туційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, кандидат юридичних наук, доцент; «Конституційні аспекти інституційного та законодавчого забезпечення трансформації територіального врядування» – М. О. Пухтинський, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, доцент; «Феномен здійснення незаконного контролю території іноземної держави в міжнародному праві» – Я. В. Демченко, аспірант відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, експерт у сфері міжнародних відносин; «Ефективність конституційно-правового регулювання: у пошуках визначення критеріїв» – М. В. Сиротко, аспірант кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія»; «Закон України «Про всеукраїнський референдум»: основні проблемні питання реалізації» – В. Я. Коряк, студент юридичного факультету Національного університету «Запорізька політехніка»; «Інститут краудсорсингу як форма безпосередньої демократії» – В. О. Палаганюк, студентка 3-го курсу ОР «Бакалавр» Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Галузева проблематика крізь призму Конституції стала предметом дискусії третьої секції конференції (модератор – А. М. Гурова). Зокрема, було виголошено такі доповіді: «Prawo dziedziczenia w świetle postanowień umowy sporządzonej w Kijowie dnia 24 maja 1993 r. między Rzecząpospolitą Polską a Ukrainą o pomocy prawnej i stosunkach prawnych w sprawach cywilnych i karnych» [«Право спадкування відповідно до положень Угоди, укладеної в Києві 24 травня 1993 р. між Республікою Польща та Україною про правову допомогу та правовідносини у цивільних і кримінальних справах»] – Армкнехт Бартош, докторант кафедри теорії та філософії держави і права, а також кафедри торгового права Гданьського університету (Польща), радник юридичної фірми «Armknecht & Partners Attorneys-at-Law» (Гдиня, Польща); «Конституційно-правовий захист інтелектуальної власності як імператив сучасного технологічного розвитку» – Н. В. Бочарова, професор кафедри права, політології та міжнародних відносин університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро), доктор юридичних наук, доцент; «Конституційні основи кримінальної відповідальності» – А. В. Ландіна, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук; «Конституційно-правове забезпечення діяльності поліції: зарубіжний досвід та українські реалії» – І. В. Хорт, завідувач кафедри цивільного, господарського, адміністративного права та правоохоронної діяльності Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», кандидат юридичних наук, доцент; «Конституція як система координат для здійснення правосуддя» – Т. І. Фулей, начальник відділу наукових проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України, кандидат юридичних наук; «Особливості дарування як цивільно-правового правочину» – І. А. Бірюков, кандидат юридичних наук, професор; «Забезпечення конституційного права на правничу допомогу через систему безоплатної правової допомоги України та досвід інших країн» – Л. І. Бурчак, директор Лівобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; «Правові засади відносин органів публічної адміністрації за зверненнями громадян» – Л. Є. Кисіль, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук; «Конституційні основи природоохоронної політики України» – Я. А. Павко, науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук; «Legal aspects of Constitutional transition from dualist system to the supremacy of international law» – Д. О. Дейнеко, аспірант кафедри «Міжнародне право» Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, спеціаліст з консульських та адміністративних питань Посольства України в Королівстві Таїланд; «Відновне правосуддя у протидії злочинності неповнолітніх: конституційний аспект» – І. В. Свєтлічний, аспірант відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, магістр міжнародного права, адвокат; «Верховенство Конституції України та принцип правового забезпечення найкращих інтересів дитини» – Т. С. Томляк, аспірантка факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М. М. Драгоманова, асистент кафедри права факультету менеджменту та права Вінницького національного аграрного університету; «Доктрина ultra vires в контексті міжнародного приватного права» – О. С. Овечкіна, аспірантка відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України; «Договір банківського вкладу: проблеми та окремі напрями вдосконалення правового регулювання» – Т. Г. Д’яченко, аспірант відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; «Про окремі напрями вдосконалення форми винагороди позикодавця за договором позики в умовах рекодифікації цивільного законодавства України» – І. В. Плавич, аспірант відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; «Конституційна реформа у незалежній Україні: теоретико-правовий аспект» – Ю. С. Легуша, студентка 4-го курсу Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Загалом у роботі конференції узяли участь 42 науковці. Серед них: удостоєних почесних звань – 4; докторів наук і професорів – 14; кандидатів наук і доцентів – 13; аспірантів і здобувачів – 10; студентів і магістрантів – 5. 

За результатами конференції підготовлено та видано збірник наукових праць «Конституція – основа розвитку держави і суспільства. До 25-річчя Конституції України». Зб. наук. праць. Матеріали ХІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 24 червня 2021 року). / Ред. колегія: Н. М. Пархоменко (співголова), І. Б. Усенко (співголова), О. О. Малишев (відповідальний секретар), А. М. Гурова, А. Ю. Іванова, Є В. Ромінський, П. С. Демченко. Київ: Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2021. 210 с

ХІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ РАДИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ІНСТИТУТУ
ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М.КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ
І ОСВІТИ В УКРАЇНІ І СВІТІ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД, СУЧАСНИЙ СТАН ТА МАЙБУТНІ
ПЕРСПЕКТИВИ» (ДО 85-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТА 55-ЛІТТЯ ВІД ПОЧАТКУ
НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ Ю.С. ШЕМШУЧЕНКА)

22 грудня 2020 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася ХІ Міжнародна науково-практична конференція Ради молодих вчених Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України «Організація юридичної науки і освіти в Україні і світі: історичний досвід, сучасний стан та майбутні перспективи». Конференцію проведено з нагоди 85-річчя від дня народження і 55-річчя від початку наукової діяльності академіка НАН України Юрія Сергійовича Шемшученка. Це вже ХІ щорічна науково-практична конференція Ради молодих вчених нашого Інституту. Цього разу співорганізатором також офіційно виступила Міжнародна асоціація істориків права. Слід зазначити, що Асоціація вже давно сприяє в організації відповідних конференцій, проведення яких багато останніх років поспіль прийнято прив’язувати до важливих історичних дат та ювілеїв видатних правознавців. 

У день конференції дистанційно вийшли на зв’язок чимала кількість науковців з Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Інституту законодавства Верховної Ради України, Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К.Мамутова Національної академії наук України», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національного університету «Одеська юридична академія», Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Національної академії внутрішніх справ, Національного університету «Одеська морська академія», НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Чорноморського державного університету імені Петра Могили, Університету імені Альфреда Нобеля (м.Дніпро), юридичного факультету Національного авіаційного університету, інших закладів та установ. У конференції також взяли участь окремі державні службовці, юристи-практики та громадські діячі. Загалом йдеться про 59 учасників, зокрема, академіків та членів-кореспондентів – 8; інших докторів наук та професорів – 10; кандидатів наук – 29; аспірантів та здобувачів – 12. Крім того, заочно приєдналися до конференції також двоє закордонних учасників з Польщі та Литви.

Плануючи конференцію, ми, чесно кажучи, дещо переживали, наскільки прийнятним може бути дистанційний формат для ювілейного заходу, де важливо не лише творчо попрацювати, а й досягти певної святкової урочистості. Ці побоювання виявились безпідставними. Цифрова «шахівниця» з учасників, де всі одночасно разом, але кожен у себе «in situ», зі своєї країни, міста, разом зі своїм столом та книжками, по-своєму додавала незбагненної магії та грандіозності. В ці ж дні відзначалося стародавнє свято сонцестояння, від якого щодня в нас усе більше світла, сонця та сили. Попри складні епідемічні реалії, це схиляло до віри у те, що все буде добре. 

З вступним словом до учасників звернувся сам ювіляр – директор Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук,професор, академік Національної академії наук України, академік (дійсний член) Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України Ю.С.Шемшученко. Він наголосив на актуальних завданнях, які стоять перед юридичною наукою та правничою спільнотою України, відзначив важливість збереження кращих попередніх надбань та традицій нашої науки. Привітав ювіляра новообраний ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, академік (дійсний член) Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України А.П.Гетьман. 

Про Ю.С.Шемшученка як видатного організатора юридичної науки і освіти в Україні розповів у своїй доповіді заступник директора Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений юрист України, почесний академік Національної академії педагогічних наук України О.В.Скрипнюк. 

Завідувачка відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений юрист України Н.Р.Малишева розповіла про роль Ю.С.Шемшученка у формуванні та розвитку української національної школи екологічного права. 

Завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України І.Б.Усенко присвятив свою доповідь історико-правовій грані наукової діяльності академіка Ю.С.Шемшученка. 

За підсумком останніх двох доповідей намітилася певна конкуренція між колегами, оскільки виходить, що одна частина спільноти вважає Юрія Сергійовича насамперед фундатором національної школи екологічного права, а інша, не менш поважна, сприймає його як історика права. Завершувала пленарне засідання доповідь декана факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Б.І. Андрусишина щодо взаємодії НПУ імені М.П.Драгоманова та Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України на ґрунті розвитку правової науки і юридичної освіти. 

Після пленарного засідання до самого вечора тривала робота секцій конференції. Перша секція мала назву «Організація юридичної науки і освіти в Україні і світі: історичний досвід, сучасний стан та майбутні перспективи». В роботі секції, робота якої спрямовувалася силами керівництва Міжнародної асоціації істориків права (модератор – професор І.Б.Усенко), взяли участь переважно історики права, а також фахівці з питань організації юридичної науки та освіти. Друга секція була присвячена проблемам екологічного та природоресурсного права (модератор – академік НАПрН України Н.Р.Малишева). Доповіді на секції стосувалися оцінки доробку академіка Ю.С.Шемшученка у відповідній царині, сучасним викликам і планам еколого-правової спільноти на майбутнє. Третя секція була проведена переважно силами Ради молодих вчених нашого Інституту (модератор – кандидат юридичних наук, доцент А.М.Гурова) і стосувалася широкого кола питань юридичної науки.

За наслідками конференції готується до друку збірник матеріалів. 

Рада молодих вчених Інституту, яка вже спромоглася напрацювати в своїй діяльності певні підходи, стиль та традиції, сподівається в недалекому майбутньому реалізувати нові масштабні плани та проєкти на благо академічної юридичної науки.

Організація юридичної науки та освіти в Україні й світі - історичний досвід, сучасний стан та майбутні перспективи. (Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 22 грудня 2020 року).

Вже багато років поспіль Рада молодих вчених нашого Інституту проводить міжнародні науково-практичні конференції, кожна з яких стає однією з головних наукових подій річного циклу життя установи. Конференція Ради молодих вчених щоразу має вдало поєднати в собі непоєднуване. Передусім це має бути майданчик для відкриття талантів майбутніх зірок академічної катедри, що наразі демонструють лише перші скромні відблиски майбутньої слави. Поряд з тим конференція має підтверджувати високе реноме академічної юридичної науки та її славетного флагмана - Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Тематика конференції має бути оригінальною та свіжою, і водночас настільки широкою, щоб не обмежувати творчу свободу учасників і допускати участь фахівців з усіх напрямів юридичної науки.

Цьогорічна X ювілейна конференція зовсім невипадково (як усе у світі чисел) збіглася із 70-літнім ювілеєм нашого Інституту. У 2018 р. ми відзначали століття нашої Національної академії наук України і тому обрали дещо футуристичну тему «Майбутнє науки в обріях права». А 2019 р. вирішили дещо врівноважити цей нуртуючий порив поміркованим консерватизмом.

Тема «Юридична наука у громадянському суспільстві» зумовлена непростими реаліями нашого часу. Попри очевидний поступ у розвитку громадянського суспільства в Україні, з'являються й нові виклики. Від імені громадянського суспільства сьогодні хто тільки не говорить. Громадська думка при прийнятті важливих політичних і юридичних рішень часто протиставляється науковому підходу, а активна громадськість - нібито відстороненим від суспільних справ науковцям. Нам, ученим, закидають, що ми працюємо на державу, яка, за однією з концепцій, що стала домінуючою в нинішньому публічному просторі, розглядається ледве не як природний антагоніст громадянського суспільства. Водночас мало хто замислюється, чи можливе громадянське суспільство без науки, зокрема, без науки правової. Чи можлива в демократичній державі юридична наука, яка перебуває поза громадянським суспільством, будучи від нього дистанційованою інституційно і творчо? На наше глибоке переконання, саме науковці і мають бути авангардом громадянського суспільства, а наука як система і корпорація - його базовим інститутом і частиною організму.

У конференції взяли участь як молоді, так і вже досвідчені вчені з різних регіонів України, а також з Білорусі, Литви, Польщі, Іспанії та Італії. Учасників заходу урочисто привітав директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАН України Ю. С. Шемшученко. Юрій Сергійович у своєму виступі спинився на основних віхах історії нашого Інституту, попередніх здобутках та перспективах. Особливий наголос

Матеріал підготував старший науковий співробітник відділу проблем історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук О.О. Малишев.

Auctoritate magis quam imperio: Юридична наука у громадянському суспільстві. зб. наук. праць. Матеріали Х міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 30 жовтня 2019 р.).

ІХ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ РАДИ МОЛОДИХ УЧЕНИХ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВИ І ПРАВА імені В. М. КОРЕЦЬКОГО
«МАЙБУТНЄ НАУКИ В ОБРІЯХ ПРАВА. ДО 100-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»

Уже дев’ять років Рада молодих вчених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України проводить міжнародні науково-практичні конференції, у яких беруть участь як молоді, так і вже доволі досвідчені учені. В останні декілька років конференції були присвячені видатним вченим правознавцям, академікам та іншим знаним співробітникам ВУАН – Володимиру Гордону, Олексію Гуляєву, Миколі Палієнку, Станіславу Дністрянському, Василю Синайському. 

Цьогорічна ІХ міжнародна науково-практична конференція, яка відбулася в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України 5 грудня 2018 р., мала назву «Майбутнє науки в обріях права» і була присвячена столітньому ювілеєві Національної академії наук України. Обираючи таку тему, організатори мали намір продемонструвати зв’язок минулого із майбутнім, засвідчити, що вітчизняна наука, зокрема юридична, досі перебуває на передньому краї поступу нашої держави і суспільства, підкреслити значення ювілею Академії не лише для старшого покоління вчених, а й для наукової молоді. 

Утім, належного наукового рівня заходу не було би можливим досягти без традиційного долучення до його організації та проведення вже досвідчених науковців інституту, особливо працівників відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права, так само, як і відділу історико-правових досліджень. 

Серед понад 50 очних і заочних учасників конференції з різних міст України, США, Польщі та Литви – 2 дійсних членів НАН України, 5 докторів наук і професорів, 22 кандидати наук, суддя Верховного суду України і понад два десятки аспірантів та здобувачів.

Напередодні конференції було видано збірник її матеріалів, що загалом дало змогу уникнути зайвого формалізму та сприяло невимушеності виступів і дискусій* .

Під час засідань було обговорено питання історії НАН України у контексті її першого столітнього ювілею, виклики, які диктує для правознавства інформаційна доба, та пов’язані з цим перспективи, роль юридичної доктрини у сучасній правовій реальності, проміжні підсумки реформ науки та освіти, актуальні тенденції розвитку юриспруденції (вплив наукометрії, розвиток міждисциплінарних студій, нові галузі права та напрями досліджень). 

Конференцію відкрив директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАН України Ю. С. Шемшученко. У своєму вступному слові він торкнувся питань про подальше удосконалення правового статусу НАН України. Спеціальний гість конференції професор Школи права імені Дікінсона Університету штату Пенсільванія, іноземний член НАН України і НАПрН України У. Батлер свій виступ присвятив долі докторської дисертації та докторського ступеня академіка Володимира Грабаря. Завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права, професор І. Б. Усенко розповів про актуалізацію правознавчої спадщини співробітників ВУАН 1920–1930 рр. Провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник О. В. Юркова у своїй доповіді говорила про дуже складний і суперечливий період історії НАН України – час сталінських репресій. На великому джерельному матеріалі було проілюстровано випадки колаборації науковців ВУАН з радянськими спецслужбами. 

Далі слідували доповіді трьох кандидатів юридичних наук, старших наукових співробітників Інституту держави і права, які були присвячені конкретним історичним персоналіям. Так, виступи І. В. Музики та Т. І. Бондарук були присвячені 150-літньому ювілеєві двох видатних юристів – академіків ВУАН – Б. О. Кістяківського і О. О. Малиновського, яким судилося народитися в один день – 16 (2) листопада 1868 р. Доповідь О. В. Кукуруз була присвячена засновникові психологічної школи права Л. Й. Петражицькому, біографія якого також пов’язана з першими роками української Академії, хоча академіком він так і не став.

Місток від минулого до сучасності було прокладено виступом начальника правового управління (ІV) департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, доктора юридичних наук М. М. Шумила. Михайло Миколайович розповів про свій досвід наукового супроводу діяльності Верховного Суду, випадки застосування в судовій практиці настанов юридичної доктрини. Далі було проведено панельну дискусію, присвячену правовому забезпеченню інформаційної та кібербезпеки. В ході панелі виступили молодий політолог та аспірант Мелітопольського державного педагогічного університету. імені Богдана Хмельницького Б. Я. Дрогомирецький, доцент кафедри права Київського національного лінгвістичного університету, кандидат юридичних наук, доцент О. І. Бугера і аспірант відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України П. С. Демченко. Панель викликала жваву дискусію присутніх, зокрема, в частині допустимих меж державного втручання до кіберпростору в умовах протидії російській гібридній агресії. 

Низку подальших виступів було присвячено майбутньому юриспруденції. Старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, доцент Г. А. Трунова розповіла про майбутні юридичні форми соціального страхування в Україні у контексті євроінтреграційних процесів. Учений секретар Інституту економіко-правових досліджень НАН України, кандидат юридичних наук В. К. Малолітнева говорила про підвищення ролі наукових правових досліджень у модернізації господарського законодавства України. Після цього головуючий на засіданні голова ради молодих учених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук О. О. Малишев коротко ознайомив присутніх зі змістом доповідей, поданих іноземними учасниками конференції, та тезами своєї доповіді, що є рефлексією стосовно поточних реформ у сфері науки та освіти, а також участі автора у розробленні Рекомендацій щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (Лист МОН № 1/11-8681 від 15.08.2018 р.). Завершив цю частину конференції виступ старшого наукового співробітника Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук А. Ю. Іванової, яка розкрила деякі тенденції розвитку історії права у західній історіографії. 

На завершення була заслухана низка наукових повідомлень аспірантів Інституту держави і права: «Дозвіл на спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України: деякі проблеми правового регулювання» (Г. А. Левіна), «Класифікація ухвал у господарському судочинстві» (М. О. Сарнавський), «Висновок про оцінку впливу на довкілля та його значення в контексті видобування сланцевого газу в Україні» (О. Є. Михайський). Наступна Х міжнародна науково-практична конференція планується на осінь 2019 р. Слід зауважити, що цього ж року Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України святкуватиме свій 70-літній ювілей, що, безумовно, заслуговує належної уваги і пошанування.

Матеріал підготував старший науковий співробітник відділу проблем історико-правових досліджень Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук О.О. Малишев.

Майбутнє науки в обріях права: зб.наук. праць. Матеріали ІХ міжнар. аук.-практ. конф. молодих учених (Київ, 5 грудня 2018 р.). До 100-річчя Національної академії наук України.

Спеціальним гостем на конференції був колишній викладач Національного університету "Одеська юридична академія", а наразі суддя господарської палати новоствореного Верховного суду Є. Краснов. Він розповів про процедуру відбору до Верховного суду та пов’язані з нею проблеми. Зазначив, що із 116 суддів 26 взагалі не мають суддівського досвіду. Вказав, що науково-консультативна рада в поточному режимі не має можливості працювати, адже попри низьке фінансування перевантажена роботою. Цікавими була також міркування судді про подальші перспективи ефективного функціонування Верховного суду к касаційної інстанції.

VII Міжнародна науково-практична конференція «Ефективність норм права» до 140-річчя професора Василя Синайського (17.11.2016 р.)

Вже стало звичним, що восени на Володимирській гірці, в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, проводиться наукова зустріч українських та іноземних вчених-правників, представників різних галузей права для обговорення актуальних тем сьогодення. Організатором цього дискусійного майданчику є Рада молодих вчених Інституту. Метою конференції було не тільки підведення підсумків новочасних наукових пошуків, але і бажання відродити славні традиції наукового спілкування, знайомства молодих науковців із відомими вченими для подальшої співпраці.
Кожного року конференція присвячується одному із вчених, який зробив значний внесок у розвиток правничої науки. Цьогоріч – це доктор права, професор Василь Синайський, непересічний науковець, знаний не тільки в Україні, але й за її межами, організатор освіти й науки, шанований педагог, провідний фахівець із римського права, глибокий теоретик приватного права, для якого поняття «справедливість у праві» мало чітку конотацію із правами людини.

На жаль, ім’я професора В. Синайського сьогодні несправедливо призабуте і знане здебільшого у вузькому колі фахівців римського та цивільного права. Цей збірник є невеликим кроком до повернення постаті цього вченого у сучасний український науковий обіг, спробою привідкрити окремі, досі архівні, факти біографії В. Синайського. Ми висловлюємо слова вдячності професору Ігорю Усенку за наукову біографію, а також Людмилі Міхневич, яка висвітлює неабиякий організаторський хист В. Синайського, масштаб та сучасність його ідей. На особливу вдячність заслуговує Світлана Ковальчук, яка відгукнулася на пропозицію співпраці у підготовці матеріалів конференції, розкрила факти життя В. Синайського за 22 роки проживання в Ризі, де вчений очолював кафедру цивільного права Латвійського університету. Про вагомість особистості вченого, позачасовість і актуальність його наукових праць та їх колосальний вплив на відновлення сучасної правової системи Латвії, свідчить публікація професора Калвіса Торганса. Справжнім подарунком долі стало знайомство з Тетяною Шор, яка зголосилася підготувати, досі невідомі в Україні, матеріали по студентській справі В. Синайського, що зберігається у Національному архіві Естонії.

Вже стало доброю традицією включати до збірника, окрім статей-розвідок щодо біографії чи аналізу наукових доробків вчених, яким присвячується конференція, також їх вибрані праці та бібліографію. Цьогоріч безумовним фаворитом стали «Лекції з російського цивільного процесу», які були прочитані у Київському комерційному інституті в 1916 році. Сто років цей курс лекцій не перевидавався, що стало символічним і навіть вирішальним для їх републікації. На щастя, пошуки першоджерел увінчалися успіхом, і ми змогли віднайти «Лекції…» у бібліотеці Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, упорядником яких у цьому збірнику стала Ірина Ізарова. Олександр Малишев здійснив значну роботу у підготовці переліку опублікованих праць професора В. Синайського, а Роман Неколяк виступив упорядником статті вченого про справедливість, яка і сьогодні залишається актуальною.

З привітальним словом до учасників звернувся директор Інституту академік Ю. С. Шемшученко, який наголосив на важливості проведення науково-правових конференцій та окремо зупинився на актуальній темі, яка має як теоретичні, так і практичні проблеми. Привітав учасників конференції і голова Ради молодих вчених Інституту, доктор юридичних наук М. Шумило, подякувавши учасникам за особисту участь, та звернув увагу, що такі конференції є чудовим майданчиком для спілкування та обміном думками молодих учених та досвідчених науковців.


Загалом до конференції долучилися науковці з 8-ми країн: доктор Jarosław Niesiołowski, Bartosz Armknecht, Karol Zakrzewski (Гданський університет, Польща), професор Gaabriel Tavits (Тартуський університет, Естонія), Луи Зрейк (адвокат, Ізраїль), Martins Osis (Латвійський університет), Gheorghe Sorin Slabu (Європейський університет Молдови), Олег Халабуденко (Міжнародний вільний університет Молдови), Ельвира Аблаєва (Університет «Астана», Казахстан), Дмитро Тіс (Національний центр законодавства та правових досліджень, Білорусь), професор Дмітрій Абушенко (Уральська державна юридична академія, Росія) професор Нікіта Лютов (Московський юридичний університет ім. О. О. Кутафіна (МГЮА) та ін.
У роботі конференції взяли участь представники української юридичної науки, провідних наукових шкіл, серед яких: науковці Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (С. Сільченко, О. Явор, І. Биля-Сабадаш), Національного університету «Одеська юридична академія» (Г. Чанишева, А. Чанишева, К. Бориченко, Є. Краснов та ін.), Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (С. Венедиктов, Г. Огев'юк та ін.), Львівського національного університету ім. Івана Франка (С. Синчук, Н. Стецик та ін.), Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (Н. Гетьманцева), Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Р. Ханик-Посполітак), Національного авіаційного університету (С. Вишновецька), Київського національного лінгвістичного університету (Л. Гаращенко) та багато інших. У конференції взяли участь також представники Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (Н. Пархоменко, Я. Сімутіна, Л. Макаренко, Т. Тарахонич, А. Нерсесян, В. Кубальський, С. Сунєгін та ін.). Переважна більшість вчених виступала із науковими повідомленнями з актуальних проблем сучасної правничої науки.

До дня проведення конференції видано збірник наукових праць учасників, до якого увійшли понад 100 тез.

Збірник наукових праць

https://www.youtube.com/watch?v=bIGENIaG0HM

26 листопада 2015 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України пройшла щорічна Міжнародна науково-практична конференція на тему «Юридичні факти в системі правового регулювання», присвячена пам’яті видатного вченого-цивіліста та конституціоналіста, одного із засновників Українського вільного університету в Празі – академіка ВУАН Станіслава Дністрянського. Конференція організована та проведена Радою молодих вчених Інституту.

У роботі конференції взяли участь представники української юридичної науки, провідних наукових шкіл, серед яких вчені Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (С. Сільчнко, О. Явор), Національного університету «Одеська юридична академія» (Г. Чанишева, К. Бориченко та ін.), юридичних факультетів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (С. Венедиктов, І. Ізарова та ін.), Львівського національного університету ім. Івана Франка (І. Якубівський, С. Синчук, В. Бурак), Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (Н. Гетьманцева), Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Р. Ханик-Посполітак) та багато інших.  З доповіддю на конференції виступив суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Олег Ткачук. Організатори конференції дотримується традицій міждисциплінарності та залученням дослідників інших гуманітарних наук, тому із доповідями також виступили історик Т. Боряк та соціолог К. Олещук. Окрім українських вчених у конференція взяли участь іноземні гості, серед яких вчені з Польщі: Ярослав Ніесьоловські, Бартош Шольц-Нартовські та ін. (Гданський університет), Алєксандра Влосінська (Познанський університет ім. Адама Міцкевича); Литви – Дайва Петрілайте (Вільнюський університет); Естонії – Гаабріель Тавітс (Тартуський університет); Молдови – Олег Халабуденко (Міжнародний вільний університет Молдови); Білорусі – Кирило Томашевський (Міжнародний університет “МІТСО”); Росії – Нікіта Лютов (Московський юридичний університет ім. О.Е. Кутафіна), Дмітрій Абушенко, Владімір Ярков (Уральський юридичний університет). До дня проведення конференції виданий збірник наукових праць учасників, до якого увійшли понад 100 тез. У збірнику також розміщено проект Конституції ЗУНР, який розробив професор С. Дністрянський, а також список його опублікованих праць.

З привітальним словом до учасників звернувся директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Ю.С. Шемшученко, який наголосив на важливості проведення науково-правових конференцій та окремо зупинився на актуальній темі, яка має як теоретичні, так і практичні проблеми. Привітав учасників конференції і голова Ради молодих вчених Інституту М. Шумило, подякувавши учасникам за особисту участь та звернув увагу, що такі конференції є чудовим майданчиком для спілкування та обміном думками молодих вчених та досвідчених науковців. Робочими мовами конференції були: українська, польська, російська та англійська.

Традиційно з першою науковою доповіддю виступив професор І. Усенко на тему: «Станіслав Северинович Дністрянський: нотатки до 145-річчя від дня народження», у якій окреслив життєвий та науковий шлях відомого вченого. Про документальну спадщину С. Дністрянської як складову еміграційної архівної україніки (Пражський архів) доповіла Т. Боряк.

Друга частина конференції була присвячена теоретичним та практичним проблемам юридичних фактів. Одними із перших доповідачів були іноземні гості. Я. Ніесьоловські виступив з доповіддю «Leges imperfektae як спеціальний метод правового регулювання», А. Влосинська виступила з темою: «Гармонізація цивільного судочинства в ЄС: роздуми про польський досвід». У контексті цивільного процесу цікавою була доповідь Д. Абушенка на тему: «Провотворчі рішення суду як юридичний факт: деякі питання ретроспективного та перспективного ефекту». Представник Молдови зупинився на питанні «Приватноправових актів, фактів та юридичних конструкцій».

Серед українських науковців необхідно виокремити доповіді: І. Якубівського «Створення результату творчої діяльності як юридичний факт», Р. Посполітак «Судовий збір як юридичний факт у цивільному процесі», О. Явор «Юридичні факти в сімейному праві: теоретико-прикладний аспект», Л. Гаращенко «Моббінг у європейського законодавстві», Н. Оніщенко «Соціальна політика: від доктринальної ідеї до практичної реалізації», Н. Пархоменко «Громадські ради як форми взаємодії громадянського суспільства і органів державної влади в Україні на сучасному етапі», Н. Хуторян «Пряма дійсна шкода як юридичний факт у трудовому праві», І. Ізарової «Транскордонний елемент як різновид юридичного факту в цивільному процесі ЄС», Я. Сімутіної «Деякі особливості юридичних фактів у трудовому праві України», В. Кубальського «Поняття злочинів проти основ державного суверенітету», С. Вишновецької «Роль строків у механізмі припинення трудових правовідносин», С. Венедіктова «Щодо особливостей джерел британського трудового права» та ін.

Серед молодих вчених відзначено доповідь аспіранта кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна – Кирила Воронова на тему: «Співвідношення принципів «компетенції-компетенції» та автономності арбітражної угоди в міжнародному комерційному арбітражі».

18 листопада 2014 року в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України пройшла V Міжнародна науково-практична конференція на тему «ПОНЯТТЯ ТА КАТЕГОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ» до 145-ти річчя академіка ВУАН Миколи Палієнка. Конференція організована та проведена Радою молодих вчених Інституту.

У конференції взяли участь науковці з Києва та інших міст України, а також вчені-юристи, викладачі юридичного факультету Гданського університету (Польща). За результатами конференції підготовлено збірник наукових праць учасників конференції, який нараховує 105 статей з різних галузей права та 5 вибраних праць академіка Миколи Палієнка. Статті у збірнику подаються українською, польською, російською та англійською мовами.

З привітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту академік Ю.С. Шемшученко, який наголосив на актуальності порушеної проблематики. З вітальним словом виступила д.ю.н., завідувач відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Н.М. Хуторян, яка зазначила, що майбутнє науки в руках молодих вчених і наголосила на важливості таких наукових заходів. Привітав учасників конференції і голова Ради молодих вчених Інституту Михайло Шумило, який звернув увагу на те, що дана конференція є подією у науковому житті Інституту, можливістю молодих вчених не тільки почути досвідчених вчених, старших колег, але і виступити з власними науковими доповідями.

Конференція складалася з двох частин, перша, була присвячена біографії, науковій спадщині та актуальності праць академіка Миколи Палієнка у ХХ ст. Друга частина, була відведена обговоренню проблем понять та категорій юридичної науки.

З першою доповіддю виступив завідувач відділу історико-правових досліджень І.Б. Усенко з темою «На шляху до наукової спадщини академіка М.І. Палієнка: факти і припущення». Обговорення актуальності праць академіка Миколи Палієнка відбулося під час виступів докторанта Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Людмили Міхневич «Погляди М.І. Палієнка на проблему суверенітету» та старшого науково співробітника Інституту Анастасії Іванової «Інститут адміністративної юстиції в Україні у контексті праць М.І. Палієнка».

Другу частину конференції відкрив професор кафедри теорії та філософії права Гданського університету Ярослав Нішаловскі з темою «Концепція права. Стан та перспективи у польській правовій науці». Вчений наголосив на різноманітності концепції права у сучасній юридичній науці, які об’єднані однією постмодерністичною концепцією права.

Враховуючи той факт, що тема конференції має міждисциплінарний характер, у конференція брали участь вчені-філологи, серед яких з доповіддю виступила професор, провідний науковий співробітник Мовно-інформаційного фонду НАН України Л.М. Симоненко з темою «Мовна норма у законодавчих актах».

Продовжилась конференція доповіддю PhD, старшим викладачем кафедри цивільного права Гданського університету Бартошем Шольц-Нартовскі з виступом на тему «Концепція правового життя Францішка Лонгшампа та дослідження римського права».

На конференції виступили інші науковці, серед яких В.В. Сухонос (Українська академія банцівської справи, м. Суми), С.В. Вишновецька (Національний авіаційний університет), І.О. Ізарова (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), І.О. Гуменюк (Інституту законодавства Верховної Ради України), Г.З. Огнев’юк (Київський університет права НАН України), О.І. Мельничук, Я.В. Сімутіна, О.О. Малишев (Інститут держави іправа ім. В.М. Корецького НАН України) та аспіранти і здобувачі Т. Коротенко, О. Нагорська, М. Осядла, А. Пастух, Д. Навроцький, О. Простибоженко та інші.

Організаційний комітет вдячний усім, хто долучився до організації та роботи конференції.

За результатами конференції був опублікований Збірник наукових праць, з яким можна ознайомитися за цим посиланням.

Збірник наукових праць