Вибори директора
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького Національної
академії наук України

Про розмір оплати за надання платних послуг Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України
(Наказ № 23 від 29.02.2024 р.)



Правила прийому на навчання
до аспірантури та докторантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України
в 2023 році

Акуленко В І.
Науково-публіцистичні етюди до портрета професора Володимира Денисова венциклопедичному інтер’єрі до 70-річчя Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
(1949–2019)

Євроатлантичний вектор України: національна доповідь./ ред.кол. С.І. Пирожков,І.О.Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Національна академія наук України,2019. 328 с.

Правова позиція щодо статусу Автономної Республіки Крим

Рецензія на Енциклопедію міжнародного права (Том 1)


Бібліометричний профіль інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
Google Scholar






Наукові школи відділу правових проблем політології

НАУКОВА ШКОЛА ПРАВОВОЇ ПОЛІТОЛОГІЇ
ДОКТОРА ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА,
ЧЛЕНА-КОРЕСПОНДЕНТА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ
ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ ІРИНИ КРЕСІНОЇ

Ірина КресінаВід початку створення в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відділу правових проблем політології (2002 р.) поступово сформувалося під керівництвом завідувачки цього відділу доктора політичних наук Ірини Олексіївни Кресіної наукове середовище, що отримало назву «школа правової політології». 

Необхідність формування такої школи постала об’єктивно, оскільки від початку незалежного існування України особливої гостроти набула проблема подолання ізольованого розвитку політичної і правової сфер. А це зумовило необхідність об’єднання зусиль політологів і правознавців задля комплексного осмислення тих явищ і процесів, які відбуваються у політико-правовій дійсності, приведення методології політико-правових досліджень у відповідність із потребами регулювання суспільного життя. Відповідно факт «політизації права» наштовхнув ініціатора та прихильників на думку про те, що назріла необхідність включення до предметного поля політичної науки питань про політичні підстави правової практики, політичну ефективність права, його роль у функціонуванні політичної сфери суспільного життя. На думку представників цього напряму, нині заслуговує на всебічну підтримку комплексна галузь знань, яка своїм предметом визначає суспільні відносини, що стимулюють створення елементів політико-правової системи держави, а також узгодження інтересів різних суспільних груп у ході актуалізації та обстоювання певних вимог і потреб. 

Об’єкт правової політології поєднує політичну систему суспільства та правову систему держави із постійно змінюваними уявленнями про місце і роль позаправових (таких, які неможливо ідентифікувати юридичними методами) чинників впливу на державу і суспільство. Це потребує внесення чітких критеріїв та ознак у ті правові механізми, що містять значний елемент політичного, регламентувати діяльність специфічних суб’єктів політико-правової системи (етнічні, релігійні групи, територіальні громади) та інститутів громадянського суспільства. 

До важливих напрямів досліджень, які формують предметне поле правової політології, належать: порівняльний аналіз політичних і правових систем та їх інституціоналізація, політологічна теорія держави, концептуалізація трансформації політичних інститутів і політичної системи загалом, створення цілісної політологічної концепції гармонійного розвитку та організації держави і громадянського суспільства, адміністративно-територіальний устрій держави, теорії політичного розвитку і соціального прогресу, проблеми глобалізації і модернізації національної державності, правові аспекти політичної та етнічної конфліктології, етнодержавознавство, національно-державне будівництво, демократія,  права людини і громадянина. 

Відповідно предмет правової політології охоплює форми політичної участі, розвиток громадянського суспільства, вплив цих процесів на еволюцію правових систем, політичні механізми формування суспільної волі, віддзеркалення у правових нормах політичних інтересів різних соціальних груп, а саме: принципи правового регулювання, особливості законодавчої стратегії держави; основи конституціоналізму, державного будівництва та правління; модернізацію адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування; політичні аспекти  судової влади та основні завдання її реформування задля утвердження суспільної справедливості; конституційний захист прав і свобод людини та громадянина; формування правової держави і розвиток інститутів громадянського суспільства; вдосконалення виборчого права і партійного будівництва; діяльність держави у сфері зміцнення законності, правопорядку; формування політико-правової, антикорупційної  культури громадян тощо.

Особливістю правової політології є те, що вона, з одного боку, передбачає підпорядкування політики принципам права, а з іншого – розглядає право як важливу складову соціально-політичної практики, що постійно взаємодіє з різними сферами суспільного життя. Якщо політологія виявляє загальні й специфічні закони, тенденції, закономірності функціонування політичної сфери життя суспільства, то об’єктом правової політології є осмислення політичної дійсності крізь призму правової легітимації політичних процесів і явищ. 

Правова політологія покликана зробити важливий внесок у розв’язання нагальних завдань сучасної політико-правової практики, які пов’язані з науковим забезпеченням реформ, що проводяться у країні, попередженням і своєчасним розв’язанням соціальних конфліктів, створенням умов для сталого суспільного розвитку. Важливими завданнями правової політології у сучасних умовах є: 

  • аналіз закономірностей формування, шляхів і механізмів реалізації права в політиці;
  • дослідження того, як процеси суспільної трансформації та глобалізації впливають на зміну теоретичних уявлень про право;
  • виявлення тих явищ і процесів у політичній системі суспільства, які зумовлюють відповідні зміни у правовій системі;
  • аналіз правових параметрів поведінки і діяльності суб’єктів політики; виявлення тих суспільно-політичних відносин, які потребують належного правового регулювання й оформлення;
  • вивчення політико-правових суперечностей, соціально конфліктних колізій у процесі трансформації сучасного суспільства.

Аналіз співвідношення правової політології з іншими навчальними дисциплінами свідчить про їх нерозривний зв’язок. Правова політологія тісно взаємодіє з філософією (політичною філософією), соціологією (політичною соціологією), історією (політичною історією, історією політичних і правових вчень) та безпосередньо з правознавством (теорією держави й права, філософією права, наукою конституційного права, соціологією права). Адже без знання філософських, соціологічних, історичних, правових наук неможливо сформувати цілісне уявлення про суспільно-політичну дійсність. Водночас правова політологія не може існувати і без спеціальних політичних наук, без узагальнення їх дослідницьких результатів, які являють собою базу формування її загальнотеоретичних висновків. 

Правова політологія не підміняє теорію галузевих політичних наук і не розчиняється в ній, а стимулює їх розвиток та сприяє досягненню якісно нового рівня політичної освіти в Україні. Формуючись на стику політології і правознавства, правова політологія постає комплексною наукою, яка претендує на вагому роль в осмисленні політичних процесів і суспільних відносин у цілому. Методологічні розробки правової політології мають сприяти підвищенню інтелектуального потенціалу політологічної освіти, вдосконаленню соціально-політичних і правових механізмів системи соціального, і зокрема державного, управління, адаптації політико-правової системи суспільства до сучасних умов демократичного розвитку.

Правова політологія дістала суспільне визнання як новий креативний напрям наукових досліджень. Згідно з Постановою Президії НАН України «Про основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України на 2019-2023 роки» №30 від 30 січня 2019 року правова політологія визнана пріоритетним комплексним міждисциплінарним дослідженням» (3.4.1.13. Становлення і розвиток правової політології в Україні). Важливість правової політології набуває особливого значення в умовах євроінтеграції України та повоєнної відбудови, глобальних викликів демократичним інститутам. Відображенням практичної значущості правової політології є підготовлена співробітниками відділу «Стратегія політико-правового розвитку України до 2030 року» (за редакцією І. О. Кресіної), яка викликала неабиякий суспільний інтерес.  

Систематизацію знань із правової політології здійснено співробітниками відділу в колективній монографії за редакцією І. О. Кресіної «Правова політологія: проблеми концептуалізації та інституціоналізації» (2019) підручнику «Правова політологія. Академічний курс» (2021), в якому  системно розглянуто теоретико-методологічні проблеми, що стосуються обґрунтування правової політології як науки і навчальної дисципліни через відповідний світовий та вітчизняний досвід, основні наукові підходи і методи дослідження. Авторами осмислені традиційні для класичної політології проблеми з урахуванням взаємовпливу політики і права. Йдеться про такі проблеми, як політична влада, що охоплює своїм впливом правові питання; функціонування держави як політико-правового інституту; основні характеристики суб’єктів і об’єктів політики, правовий вимір політичних режимів, політичної участі й політичного представництва, політичних партій і партійних систем. Поряд із цим у підручнику всебічно висвітлені такі недостатньо з’ясовані правовою наукою проблеми, як політичне право, політико-правова система, правова політика, політико-правове прогнозування. 

Курси з правової політології, у тому числі з використанням напрацювань співробітників відділу, читаються студентам у низці вищих закладів освіти – університетах Дніпра, Львова та Одеси. 

Політико-правову проблематику в рамках вищезазначеної школи розвивають такі українські вчені (політологи і юристи), як О. Скрипнюк, О. Кукуруз, І. Вільчинська, К. Вітман, В. Горбатенко, А. Коваленко, А. Сотник, О. Стойко, М. Ходаківський, В. Явір, Н. Батанова, М. Співак, Л. Лойко, Н. Хома, С. Балан, В. Згурська, В. Дівак, І. Рибак, П. Рабінович, Д. Яковлєв, В. Котигоренко, М. Кармазіна, М. Нагорняк  та ін.

Більше інформації див. у працях:

  • Правова політологія: проблеми концептуалізації та інституціоналізації: монографія / за ред. І. О. Кресіної. Київ: Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2019. 288 с.
  • Правова політологія: Академічний курс. Підручник / за ред. І.О. Кресіної. Київ: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2021.480 с.
  • Вступ до правової політології: навчальний посібник/кол. авторів. Львів: Львівський нац. ун-т імені Івана Франка, 2021.

Правова політологія (проблеми концептуалізації та інституціоналізації). Монографія.


НАУКОВА ШКОЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ПОЛІТИЧНОЇ
МОДЕРНІЗАЦІЇ І ПРОГНОЗУВАННЯ ДОКТОРА ПОЛІТИЧНИХ НАУК,
ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ГОРБАТЕНКА

володимир горбатенко

З кінця 1990-х років під впливом доктора політичних наук, професора Володимира Павловича Горбатенка в Україні сформувалася наукова школа, основу якої становлять дослідження проблем політичної модернізації і прогнозування. Розвиток цього важливого напряму було започатковано фундаментальною монографією вченого «Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть» (1999) та відповідними науковими статтями, розділами в навчальних посібниках і підручниках з політології.

У якості об’єкта дослідження даного напряму вченим визначено взаємозв’язок сучасних цивілізаційних процесів, що відбуваються в західному і незахідному світі, та спонтанного й цілеспрямованого процесів модернізації українського суспільства. Предмет дослідження – процес політичної модернізації українського суспільства у зв’язках з іншими різновидами суспільних модернізацій, його зміст та особливості розвитку в умовах української державності, соціально-політичних відносин, національної свідомості та культури перехідного типу. До завдань, що потребують постійної уваги українських дослідників віднесені: з’ясування місця і характеру розвитку українського суспільства в контексті модернізації західного і незахідного світу; всебічний аналіз прорахунків процесу реформування українського суспільства; виявлення особливостей розвитку кризових процесів, зумовлених форсованою модернізацією; поєднання і взаємодія різноманітних аспектів процесів модернізації і постмодернізації; визначення та аналіз суспільно-політичних процесів, що вирішальною мірою впливають на формування постсучасного суспільства; прогнозування варіантів, напрямів і потреб розвитку України на початку ХХІ ст.

До вищезазначеної наукової школи, що стосується сегменту політичної модернізації, належать учні та послідовники професора В. П. Горбатенка, такі як: Т. Пояркова, С. Бульбенюк, О. Кукуруз, С. Рудницький, О. Минькович-Слободяник, О. Новакова, О. Фісун, М. Шаповаленко, В. Брустінов, М. Примуш, О. Дубас, П. Мироненко, В. Бушанський, Ю. Мірошниченко, А. Погорєлова, В. Северинюк, М. Остапенко, Є. Перегуда, В. Дем’яненко, Г. Лебединська, А. Таїров, В. Нікітін, А. Розлуцька, А. Стичинська, С. Наумкіна, В. Смірнова, С. Абуржейла, О. Оснач, Я. Таран, О. Джус, О. Дмитренко, В. Бусленко та ін.

У рамках дослідження основних напрямів і наслідків політичної модернізації українського суспільства професор В. П. Горбатенко дійшов висновку щодо необхідності визначення висхідної траєкторії цього процесу. Результатом розширеного наукового пошуку стали монографічні дослідження «Політичне прогнозування: теорія, методологія, практика» (2006), «Футурологія і політика» (2019). Дослідник виходить з того, що в сучасному світі загострилося багато проблем, які впливатимуть на розвиток людства у перспективі: необхідність забезпечення сталого розвитку, пошуки і використання нових джерел енергії, утилізація відходів матеріального виробництва; гуманізація суспільних відносин і пошуки ефективної системи охорони здоров’я; переорієнтація людського буття у зв’язку із вторгненням нанотехнологій в життєдіяльність людини як біологічної істоти; домінування інформаційних технологій та їх вплив на функціонування політичних систем; зміна структури суспільного виробництва й поява нових напрямів професійної зайнятості населення; трансформація параметрів застосування здобутків науки, освіти й соціалізації людини в умовах інтенсифікації динаміки соціального розвитку та ін.

У процесі дослідження висхідної траєкторії сучасних модернізаційних процесів, що стосується політичного прогнозування, під впливом професора В. П. Горбатенка також сформувалася ціла когорта учнів і послідовників таких як: Г. Бєй, О. Постол, І. Петренко, В. Теремко, К. Ващенко, Д. Неліпа, І. Бутовська-Ілюшко, П. Сухорольський, М. Голянич, М. Польовий, О. Постол, В. Рубанов та ін.

Більше інформації див. у працях:

  • Горбатенко Володимир Павлович: до 60-річчя від дня народження і 30-ліття науково-педагогічної діяльності / упорядник О. В. Кукуруз; відп. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ: ВЦ «Академія», 2017. 144 с.;
  • Політологічні та правничі студії суспільно-політичних процесів ХХ – початку ХХІ ст.: Збірник наукових праць до ювілею доктора політичних наук, професора В. П. Горбатенка / ред.-упор. С. Рудницький. Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017.

Горбатенко Володимир Павлович. До 60-річчя від дня народження і 30-ліття науково-педагогічної діяльності.

Політичні та правові студії суспільно-політичних процесів ХХ- початку ХХІ ст. Збірник наукових праць до ювілею доктора політичних наук, професора В.П. Горбатенка.


G Analytics
сайт создан компанией