Вибори директора
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького Національної
академії наук України

Про розмір оплати за надання платних послуг Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України
(Наказ № 23 від 29.02.2024 р.)



Правила прийому на навчання
до аспірантури та докторантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України
в 2023 році

Акуленко В І.
Науково-публіцистичні етюди до портрета професора Володимира Денисова венциклопедичному інтер’єрі до 70-річчя Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
(1949–2019)

Євроатлантичний вектор України: національна доповідь./ ред.кол. С.І. Пирожков,І.О.Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Національна академія наук України,2019. 328 с.

Правова позиція щодо статусу Автономної Республіки Крим

Рецензія на Енциклопедію міжнародного права (Том 1)


Бібліометричний профіль інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
Google Scholar






Проведені заходи 2014

20 листопада 2014 року у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (м. Харків) відбулася церемонія нагородження лауреатів Премії імені Ярослава Мудрого у чотирьох номінаціях, серед яких Рішенням Комітету з присудження Премії імені Ярослава Мудрого від 7 листопада 2014 року у номінації «ЗА ПІДГОТОВКУ І ВИДАННЯ ПІДРУЧНИКІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ» лауреатами Премії імені Ярослава Мудрого у 2014 році визнані:

  1. Шемшученко Юрій Сергійович, доктор юридичних наук, професор, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАН України;
  2. Оніщенко Наталія Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАПрН України, заслужений юрист України;
  3. Пархоменко Наталія Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, вчений секретар Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;
  4. Тарахонич Тетяна Іванівна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;
  5. Богініч Олег Леонідович, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;
  6. Макаренко Лариса Олександрівна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;
  7. Львова Олена Леонідівна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;
  8. Сунєгін Сергій Олександрович, кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Колектив Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України щиро вітає зазначених Лауреатів Премії імені Ярослава Мудрого та зичить їм міцного здоров’я, творчої наснаги та подальших успіхів на науковій ниві.


КРУГЛИЙ СТІЛ З АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

30 жовтня 2014 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулося засідання круглого столу на тему «Адміністративне судочинство в контексті європейського вибору України», організоване відділом проблем державного управління та адміністративного права і присвячене пам’яті кандидата юридичних наук, старшого наукового співробітника Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Юрія Сергійовича Педька.

У його роботі взяли участь близько 50 відомих учених-правознавців та практиків, зокрема: співробітники Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Інституту законодавства Верховної Ради України, представники Конституційного суду України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії державного управління при Президентові України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету державної податкової служби, Класичного приватного університету ім. В.В. Сташиса, Української академії банківської справи Національного банку України, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, фахівці Центру політико-правових реформ, а також інших наукових установ та навчальних закладів.

На Круглому столі були обговорені актуальні проблеми розвитку адміністративного судочинства в Україні, зокрема, питання удосконалення вітчизняного законодавства, що регулює відносини у сфері адміністративного судочинства.


 Ювілейні Загальні збори Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, присвячених 100-річчю від дня народження академіка БОРИСА МУСІЙОВИЧА БАБІЯ30 вересня 2014 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулися Ювілейні Загальні збори Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, присвячених 100-річчю від дня народження академіка БОРИСА МУСІЙОВИЧА БАБІЯ. На зазначених Ювілейних зборах були присутні провідні вчені України, які відзначили та оцінили внесок Бабія Б.М. у становлення вітчизняної юридичної науки.

Із вступною доповіддю на засіданні Ювілейних Загальних зборів виступив Віце-президент НАН України, академік НАН України Валерій Михайлович Гейць, який особисто знав Бориса Бабія. В.М. Гейць, зокрема, зазначив, що Борис Мусійович Бабій був людиною свого часу, людиною щедрої душі, чуйною і скромною, вимогливою до своїх колег та підлеглих, але насамперед до самого себе. Йому був притаманний справжній гуманізм і педагогічний такт. Було також зазначено, що у творчому доробку Б.М. Бабія налічується близько 400 наукових праць, які здебільшого мали новаторський характер, містили багатий джерельний і фактологічний матеріал. І хоча вчений упродовж життя, як і більшість його колег, послуговувався марксистсько-ленінською методологією суспільствознавчих досліджень з притаманним їй класовим і партійним підходом, він був справжнім правознавцем-фахівцем і глибоко усвідомлював правничі традиції та цінності, накопичені людством упродовж століть. Саме тому, на думку В.М. Гейця, вчений мав великий авторитет серед іноземних колег.

Директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, академік НАН України Юрій Сергійович Шемшученко у совій доповіді «Життєвий і творчий шлях академіка Б.М. Бабія» розповів, що Інститутом держави і права Б.М. Бабій керував ще задовго до того, як був призначений на посаду його директора. Так, у січні 1949 року Борис Мусійович став ученим секретарем новоутвореної наукової установи – Сектору держави і права Академії наук УРСР. На час закордонних відряджень завідувача Сектору Володимира Михайловича Корецького виконання його обов’язків покладалося на Бориса Бабія, який вдало поєднував свою науково-організаційну діяльність із суто науково-дослідною роботою. Ю.С. Шемшученко також підкреслив, що для творчої діяльності Бориса Мусійовича характерним було вдале поєднання роботи над індивідуальними монографіями з організацією колективних досліджень, координація їх у масштабах республіки. Зокрема, ще в середині 1950-х років у нього виникла ідея створення узагальненої праці «Історія держави та права УРСР». Тоді ж для її підготовки було створено авторський колектив під його керівництвом, до якого ввійшли не лише провідні наукові співробітники академічної установи, а й знані фахівці-правознавці вищих навчальних закладів. Видана 1961 року монографія була в радянському правознавстві першою науковою працею такого характеру.

Академік-секретар Відділення історії, філософії, та права НАН України Олексій Семенович Онищенко докладно розповів про організаційну та наукову діяльність Бориса Бабія в Академії наук України й, зокрема, Інституті держави і права. Так, під керівництвом Бориса Бабія в інституті значно розширилися дослідження теоретичних, методологічних, конституційних та управлінських проблем, зміцнилися зв’язки з практикою державного будівництва. Як директор інституту він приділяв велику увагу визначенню найбільш актуальних напрямів наукових досліджень, розробленню комплексних програм і фундаментальних проблем юридичної науки, спрямовував зусилля колективу на створення важливих узагальнюючих праць, підвищення наукового рівня досліджень, популяризацію юридичних знань, а також підготовку і впровадження в державно-правову практику конкретних пропозицій і рекомендацій. У його полі зору постійно перебували питання формування наукових кадрів, підвищення їхньої наукової кваліфікації та професійної майстерності, розширення світогляду. Він активно сприяв науковому зростанню багатьох відомих українських учених-правознавців.

Завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права, професор Ігор Борисович Усенко у доповіді зазначив, що, незважаючи на радянське ідеологічне наповнення, творча спадщина Бориса Мусійовича залишається актуальною й нині. І.Б. Усенко підкреслив, що багато наукових напрацювань академіка Б.М. Бабія з проблем історії та теорії держави і права, проблем періодизації їх розвитку як знань про систему права, державного управління і самоврядування, суверенітету України та її територіальної цілісності тощо плідно розвиваються у нових історичних умовах співробітниками Інституту держави і права ім. В.М. Корецького. І.Б. Усенко також зазначив, що передусім ученого приваблювала тема возз’єднання західноукраїнських земель з Україною як знаменний етап завершення історичного процесу возз’єднання українського народу в єдиній державі. Борису Бабію вдалося зібрати, докладно вивчити, ретельно опрацювати та вміло систематизувати значний документальний і фактичний матеріал. У грудні 1950 року він захистив кандидатську дисертацію на цю тему.

У подальші роки вчений опублікував чимало праць з актуальних проблем державно-правового будівництва в Україні. Не все в цих процесах було однозначне, однак авторові вдалося порушити низку важливих питань, зробити глибокі висновки.

Наприкінці Ювілейних зборів було також відзначено, що колеги та учні, які протягом багатьох років пліч-о-пліч працювали з Борисом Бабієм, пам’ятатимуть його як скромну, чесну й порядну людину, самовідданого трудівника, творчого дослідника та подвижника академічної юридичної науки. Учений-енциклопедист, визнаний авторитет у правознавстві, історично-правовій науці, високоосвічена інтелігентна людина, енергійний, принциповий і цілеспрямований керівник, він вписав вікопомну сторінку в історію вітчизняної юридичної науки загалом й Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, зокрема.

Інституті держави і права ім. В.М. Корецького 100-річчя від дня народження академіка БОРИСА МУСІЙОВИЧА БАБІЯ
народження академіка БОРИСА МУСІЙОВИЧА БАБІЯ Інституті держави і права ім. В.М. Корецького
Інституті держави і права ім. В.М. Корецького народження академіка БОРИСА МУСІЙОВИЧА БАБІЯ
народження академіка БОРИСА МУСІЙОВИЧА БАБІЯ Інституті держави і права ім. В.М. Корецького
Інституті держави і права ім. В.М. Корецького народження академіка БОРИСА МУСІЙОВИЧА БАБІЯ
Ювілейні Загальні збори


15 травня 2014 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулося засідання Круглого столу на тему: «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання», організоване відділом проблем державного управління та адміністративного права.

У засіданні круглого столу взяли участь понад 60 відомих вчених-правознавців та юристів-практиків, у т.ч. співробітники Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, представники провідних юридичних вузів України – Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Національної академії внутрішніх справ, Національної академії державного управління при Президентові України, юридичних факультетів Національного авіаційного університету, Запорізького національного університету, Класичного приватного університету, ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», Центру політико-правових реформ, Конституційного Суду України та інших наукових установ та навчальних закладів.

Засідання круглого столу відкрив директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАН України Ю.С. Шемшученко.

У наукових дискусіях з таких питань, як сучасні виклики і напрями розвитку адміністративного права України; шляхи розвитку інститутів адміністративного права у контексті відносин публічної адміністрації з громадянами; українська юридична освіта та її майбутнє тощо, виступили д.ю.н., професор, академік НАПрН України Ю.П. Битяк, д.ю.н, професор член-кор. НАПрН України Є.Б. Кубко, д.ю.н., професор, академік НАПрН України А.О.Селіванов, д.ю.н., професор, член-кор. НАПрН України О.Ф. Андрійко, заступник директора Інституту, член-кор. НАПрН України В.П. Нагребельний, керівник Центру політико-правових реформ І.Б. Коліушко, д.ю.н. В.І. Олефір, а також д.ю.н., професор О.П. Рябченко, д.ю.н., професор О.В. Кузьменко, д.ю.н., професор С.В. Пєтков, д.ю.н., професор Ж.В. Завальна, к.ю.н, доцент С.Д. Дубенко, к.ю.н, доцент Н.Г. Плахотнюк, к.ю.н. В.П. Тимощук, к.ю.н. Ю.С. Педько, к.ю.н. Л.Є. Кисіль, к.ю.н. В.А. Дерець та інші.

За результатами проведених обговорень учасники круглого столу прийняли Рекомендації та рішення про публікацію матеріалів круглого столу. 


Міжнародна наукова конференція
«Актуальні проблеми юридичної науки на сучасному етапі»

13 травня 2014 р. у конференц-залі Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України (4-й поверх) відбулася міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми юридичної науки на сучасному етапі», присвячена 65-річчю від дня утворення Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Конференцію організовано з метою визначення сучасного стану та перспектив розвитку юридичної науки. З вступним привітальним словом виступили директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, академік НАН України Ю.С. Шемшученко; перший Президент України Л.М. Кравчук; Голова Конституційного Суду України, д.ю.н. Ю.В. Баулін.

На конференції виступили з доповідями: В.Я. Тацій, ректор Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», академік НАН України; В.М. Литвин, народний депутат України, академік НАН України; Н.М. Оніщенко, завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАПрН України; І.С. Гриценко, декан юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.ю.н.; О.Л. Копиленко, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України; М.В. Оніщук, ректор Національної школи суддів, д.ю.н.; О.В. Петришин, перший віце-президент НАПрН України, академік НАПрН України; О.В. Скрипнюк, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАПрН України; В.Ф. Опришко, декан юридичного факультету Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член-кореспондент НАН України; В.Н. Денисов завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, д.ю.н., член-кореспондент НАПрН України; Батлер Уїльям Елліот, іноземний член НАН України (СІЛА); А.О. Селіванов, академік НАПрН України; П.М. Рабінович, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік НАПрН України; В.І. Семчик, головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член-кореспондент НАН України; Ю.Л. Бошицький, ректор Київського університету права НАН України, к.ю.н.; О.М. Костенко, завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, академік НАПрН України; І.О. Кресіна, завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, д.політ.н., член-кореспондент НАПрН України.

У роботі конференції взяли участь керівні працівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, а також науковці, викладачі вищих навчальних та науково-дослідних установ України.

Основними питаннями дискусії на конференції були: теоретико-методологічні засади реформування державної влади в Україні; проблеми реформування політичної системи і публічної влади в Україні; проблеми забезпечення політико-правової реформи: необхідність, поняття, зміст, проблеми і перспективи реалізації в Україні; поділ і єдність державної влади в Україні: питання співвідношення; державна влада і місцеве самоврядування в Україні; утвердження парламентаризму – ключовий фактор розвитку України як демократичної правової держави; адміністративна реформа в контексті здійснення політико-правової реформи в Україні; судово-правова реформа в Україні: необхідність, концептуальні засади, проблеми реалізації; конституційний процес і розвиток національної правової системи; проблеми організації державної влади в контексті європейської інтеграції України тощо.

За результатами конференції прийняті відповідні рекомендації.

Після завершення конференції відбулося Урочисте засідання, присвячене ювілейній даті.

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України є провідною науковою установою, відомою в Україні та за її межами. В ньому протягом 65-ти років здійснюються фундаментальні та прикладні дослідження в галузі державознавства і правознавства.

Інститут веде свій початок від 13 травня 1949 р., коли у складі АН УРСР було утворено окрему самостійну науково-дослідну установу – Сектор держави і права. У червні 1969 р. Сектор було перетворено на Інститут держави і права АН УРСР. Завідувачем Сектору, а потім першим директором Інституту став академік В.М. Корецький. Його ім'я зараз носить Інститут.

З 1974 по 1988 рік Інститут очолював академік Б.М. Бабій. З 1988 р. посаду директора Інституту обіймає академік НАН України Ю.С. Шемшученко.

В Інституті працює близько 100 наукових працівників, у тому числі 90 докторів і кандидатів наук. Серед учених Інституту – один академік та два члени-кореспонденти НАН України, 14 академіків та членів-кореспондентів Національної академії правових наук України, 10 Заслужених діячів науки і техніки України, 7 Заслужених юристів України, 12 Лауреатів державної премії України в галузі науки і техніки. Значна частина працівників Інституту відзначена державними нагородами, відзнаками Президента України, преміями НАН України імені видатних вчених.

За 65 років науковцями Інституту опубліковано близько 700 монографій, понад 350 підручників, збірників, довідників і словників, 530 брошур, майже 2500 наукових статей з юридичної тематики, здійснено видання першої в Україні фундаментальної шеститомної «Юридичної енциклопедії», 10-томної «Антології української юридичної думки», «Великого енциклопедичного юридичного словника» тощо.

За вагомі здобутки в розвитку української юридичної науки, розбудову України як незалежної демократичної, правової держави співробітників Інституту було відзначено державними нагородами.

Актуальні проблеми юридичної науки на сучасному етапі Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
міжнародна наукова конференція 65-річчю від дня утворення Інституту держави і права
Урочисте засідання Інститут держави і права
Інститут держави і права Інститут держави і права
Інститут держави і права


Щорічна науково-практична конференція
«Правовий світогляд: людина і право»

22 квітня 2014 року на в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулася Щорічна науково-практична конференція «Правовий світогляд: людина і право».

У конференції взяли участь як провідні вчені-юристи України, так і представники наукової молоді, а також студенти провідних вищих навчальних закладів України. Всі учасники конференції полемічно і, водночас, толерантно обговорили фундаментальні проблеми, пов’язані із забезпеченням прав і свобод людини та громадянина, проблемами розвитку громадянського суспільства у складних та суперечливих умовах сучасної України, взаємозв’язком правового світогляду та правосвідомості, ціннісним виміром правоутворення в сучасному правовому світогляді тощо. Серед виступів на Конференції варто, насамперед, виділити доповіді таких провідних вчених України, як В.Ф. Сіренка, О.В. Скрипнюка, А.О. Селіванова, Н.М. Оніщенко, О.Д. Тихомирова, Н.М. Пархоменко, Н.А. Мяловицької, О.І. Ющика, С.В. Бобровник, І.О. Кресіної.

Як і завжди, з вступним словом на Конференції виступив Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАН України Юрій Сергійович Шемшученко. Відкриваючи Конференцію він, зокрема, зосередив свою увагу на конституційній реформі в Україні, наголосив на тих недоліках її здійснення, які були притаманні роботі Конституційної Асамблеї, звернув увагу науковців на тих найважливіших завданнях, які стоять перед державою, суспільством та наукою. Також, у вступному слові було відзначено, що проблематика даної Конференції є однією із найактуальніших та найважливіших сфер сучасних наукових досліджень, оскільки право як об’єктивне явище соціальної дійсності базується на відповідних світоглядних засадах, за допомогою яких забезпечуються права і свободи людини, її честь та гідність, справедливість та рівність у відносинах між людьми, формуються нові демократичні стандарти у суспільстві тощо.

Найбільш дискусійною доповіддю, яка викликала жваве обговорення та інтерес науковців, була доповідь доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, академіка НАПрН України Василя Федоровича Сіренка, присвячену проблематиці складових конституційних прав громадян. Непересічною стає також доповідь доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України Анатолія Олександровича Селіванова який у контексті проблем реалізації народовладдя звернув увагу на питання впровадження якісних державно-правових реформ в Україні, у тому числі у сфері правосуддя.

На подібних чинниках суспільного прогресу акцентувала свою увагу завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений юрист України Наталія Миколаївна Оніщенко, яка, серед іншого, наголосила на важливості не тільки існування певного рівня правової свідомості суспільства (що вже не одноразово констатувала юридична наука), а на важливості форм буття і розвитку правового світогляду, що сприятиме переходу уявлень про право із теоретичної площини у площину конкретних завдань та дій, спрямованих на організацію змін «на краще» у державі та громадянському суспільстві. Крім цього, у доповіді Н.М. Оніщенко також було акцентовано увагу на тому, що «правовий світогляд – це правовий дух народу, та ідеальна матриця, яка визначає вчинки та поведінку людей. При деструктивному правовому світогляді виникає «хвора» правосвідомість, а, отже, буде страждати правозастосовна практика і конституційна законність».

Актуальна проблема була також поставлена і у доповіді доктора юридичних наук, професора Світлани Василівни Бобровник на тему: «Людський вимір в аспекті дослідження компромісу і конфлікту у праві». Так, на її думку, «компромісність правової системи досягається завдяки не лише формальній легалізації правових норм, а і відповідній легітимації їх у правовідносинах. Процес легітимації норм права у правовідносинах дозволяє виявити правові колізії та прогалини в праві, що і відображає соціальний аспект внутрішніх правових конфліктів. У свою чергу динаміка правовідносин має антрополого-комунікативний характер, що підтверджує перевагу застосування антрополого-комунікативного підходу до дослідження правових конфліктів і правових компромісів».

Важливій науковій проблемі була присвячена також доповідь доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАПрН України, Заслуженого діяча науки і техніки України Ірини Олексіївни Кресіної на тему «Толерантність як засаднича характеристика правового світогляду». Так, на її думку, «проекція толерантності у політичну площину, що проявляється у політиці мультикультуралізму, може дати більш раціональне її тлумачення як феномена, який, з одного боку, повинен відображати стан, характер та особливості соціально-політичних та культурних взаємовідносин всіх суб’єктів (етнічних, конфесійних та інших соціальних груп і окремих громадян) полікультурного суспільства, які водночас є об’єктами культурної та етнічної політики держави, що проявляється в їхній терпимості, взаєморозумінні, колективній солідарності та злагоді, а з іншого – сприяти формуванню захищеності як особистості, так і суспільства, що передбачає створення державою умов для забезпечення комфортного і безпечного співіснування, повагу до законів, традицій і звичаїв, а також нетерпимість до будь-яких проявів інтолерантності».

Серед доповідей, які також викликали жваву наукову дискусію, варто відмітити доповідь доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України Романа Андрійовича Майданника на тему «Поняття та сутність громадянського суспільства: порівняльно-правовий аспект», доповідь доктора юридичних наук, професора Заслуженого юриста України Наталії Миколаївни Пархоменко на тему «Революційна правосвідомість і правопорядок», доповідь доктора юридичних наук, професора Олексія Івановича Ющика на тему «Правосвідомість та праворозуміння: співвідношення понять», доповідь доктора юридичних наук, професора Ніни Анатоліївни Мяловіцької на тему «Сучасні проблеми регіоналізації в європейських країнах», доповідь доктора юридичних наук, професора Олександра Деонисовича Тихомирова на тему «Простір правового світогляду» тощо.

Молоді вчені, аспіранти, здобувачі та студентська молодь також не залишилась осторонь тих проблем і питань, які обговорювалися на Конференції. Зокрема, теми їх виступів були присвячені таким актуальним питанням, як поняття та критерії класифікації функцій правової реальності; взаємозв’язок права і політики в контексті сучасних демократичних перетворень; світоглядні засади правової культури; людина як найвища соціальна цінність (через призму християнського світогляду та реальності); наукові підходи до сприйняття категорії «правовий світогляд»; проблеми судового захисту прав людини; моральні засади правовідносин; правосвідомість та її місце в механізмі правового впливу та ін.

Новелою даної ювілейної Конференції було вручення оргкомітетом не лише Сертифікатів її учасникам, а й Грамот тим науковцям і співробітникам, які протягом 5 років приймали активну участь в організації роботи і проведення цієї Щорічної конференції. За наслідками проведення Конференції, як і завжди, Оргкомітетом також були нагороджені представники молодих вчених та студентської молоді (7 осіб), які отримали дипломи відповідно за І, ІІ та ІІІ місця в конкурсі за кращу наукову роботу (статтю).

Крім цього, за наслідками проведення Конференції Оргкомітетом найближчим часом планується видати V (п’ятий) випуск Щорічного науково-практичного журналу «Альманах права», який буде містити наукові статті учасників конференції, в тому числі провідних вчених України.

Щорічна науково-практична конференція Правовий світогляд: людина і право Поняття та сутність громадянського суспільства
Революційна правосвідомість і правопорядок Правосвідомість та праворозуміння
Сучасні проблеми регіоналізації в європейських країнах Простір правового світогляду
вручення Сертифікатів та Грамот науковцям і співробітникам науково-практична конференція серед правознавців
особливості конституційної реформи в Україні державно-правові реформи в Україні
проведення щорічної науково-практичної конференції серед правознавців

<< Назад

G Analytics
сайт создан компанией