Вибори директора
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького Національної
академії наук України





Умови прийому до аспірантури Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
2021 році

Умови прийому до докторантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України у 2021 році

Акуленко В І.
Науково-публіцистичні етюди до портрета професора Володимира Денисова венциклопедичному інтер’єрі до 70-річчя Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
(1949–2019)

Євроатлантичний вектор України: національна доповідь./ ред.кол. С.І. Пирожков,І.О.Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: Національна академія наук України,2019. 328 с.

Правова позиція щодо статусу Автономної Республіки Крим

Рецензія на Енциклопедію міжнародного права (Том 1)


Бібліометричний профіль інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України у
Google Scholar






Шемшученко Юрій Сергійович

Народився 14 грудня 1935 р. у м. Глухові Сумської обл. У 1962 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1962–1966 рр. працював помічником прокурора, прокурором району в Сумській обл. Протягом 1966–1969 рр. навчався в аспірантурі при Інституті держави і права АН УРСР (нині — Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України), після закінчення якої працював у цьому ж інституті: з 1972 р. — старший науковий співробітник, з 1979 р. — завідувач відділу, а з 1988 р. — директор інституту.

У 1970 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Прокурорський нагляд за законністю в діяльності виконкомів місцевих Рад» (спеціальність 12.00.02), у 1979 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Організаційно-правові проблеми державного управління охороною навколишнього середовища в СРСР» (спеціальність 12.00.02, нині — 12.00.07). Вчене звання професора присвоєно у 1985 р. Обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України у 1992 р., дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України) у 1993 р.

Фахівець у галузі конституційного, адміністративного, екологічного, аграрного, космічного права, історії держави та права тощо.

Опублікував понад 900 наукових праць, з них 35 індивідуальних і колективних монографій в галузі конституційного, адміністративного, екологічного, космічного та деяких інших галузей права, теорії та історії держави і права тощо.

Ініціював та організував випуск 6-томної «Юридичної енциклопедії» (1996–2004 рр.), 10-томної «Антології української юридичної думки» (2002–2005 рр.), Великого енциклопедичного юридичного словника, багатотомник «Космічне законодавство країн світу».

 Входив до складу Конституційної комісії Верховної Ради України і робочої групи по розробці проекту Конституції України 1996 р., а також був членом Комісії з підготовки змін до Конституції України та інших законопроектів (2000 р.) та Національної конституційної ради (2008 р.), Конституційної Асамблеї (2012–2014 рр.). З 2015 р. активно працює у складі Конституційної Комісії щодо внесення змін і доповнень до Конституції України. Протягом десяти років (1994–2004 рр.) очолював Комісію з питань громадянства при Президентові України. Є членом Секції суспільних наук Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 1993 р.).

Один із співавторів проектів законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про енергозбереження», «Про мисливське господарство і полювання», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Земельного кодексу України та багатьох інших, які сформували основи сучасного екологічного законодавства і права України. Є одним з ініціаторів розроблення міжнародного глобального договору з питань охорони навколишнього середовища (Екологічної Конституції Землі) як акта універсального характеру, яким би регулювався увесь комплекс суспільних відносин з питань міжнародної екологічної безпеки, визначалися дієві механізми досягнення сформованих цілей.

Є експертом Ради Європи, членом Міжнародного арбітражного суду, Міжнародної ради з права навколишнього середовища, Комісії екологічного права Міжнародного союзу захисту природи, почесним членом Інституту правових досліджень Польської академії наук, членом Міжнародної академії порівняльного права, був учасником багатьох міжнародних наукових конференцій, членом делегації України на сесіях Генеральної Асамблеї ООН. З 1998 р. очолює Міжнародний центр космічного права НАН України.

Голова Спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук при Інституті. Особисто підготував понад 30 докторів і кандидатів юридичних наук, ініціював утворення нового навчального закладу – Київського університету права НАН України і був 10 років його ректором (1995–2005 рр.)

Нагороди:
Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого III ст. (2009), IV ст. (2006), V ст. (1999), орденом «За заслуги» III ст. (2010), орденом Володимира Монамаха (2015), Почесною грамотою Верховної Ради України (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни» (2015), медаллю НАПрН України(2015), відзнакою Конституційного Суду України (2015). Лауреат премієї Ярослава Мудрого «За підготовку і видання підручників для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти» (2014), державної премії України в галузі науки і техніки 2004 року — за багатотомну наукову працю «Юридична енциклопедія» (у складі колективу).

<< Назад

G Analytics
сайт создан компанией